Тексти наукових публікацій викладачів

Матеріали для завантаження

Байло Олена Володимирівна


Валах Вікторія Володимирівна


Голоденко Ірина Олександрівна


Завертнєва-Ярошенко Валерія Адольфівна


Канзафарова Ілона Станіславівна


Клейменова Світлана Миколаївна


Комаренко Анатолій Миколайович


Корнеєва Євгенія Михайлівна


Масін Віктор Миколайович


Пилипенко Юлія Олексіївна


Потопахіна Ольга Миколаївна


Ситніков Денис Михайлович


Токарчук (Зілковська) Людмила Михайлівна


 

Толкаченко Олена Володимирівна


Труба Вячеслав Іванович


Федорко Марина Сергіївна

Загальна інформація про наукову діяльність кафедри

Наукова робота кафедри здійснюється в рамках науково-дослідної теми «Приватно-правове регулювання суспільних відносин: традиції, сучасність, перспективи» (науковий керівник – доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України І.С. Канзафарова).

Студентський науковий гурток з цивільного права

Є.М. Корнеєва
Є.М. Корнеєва

На кафедрі цивільно-правових дисципілн успішно функціонує студентський науковий гурток з цивільного права (цивілістичний гурток), керівником якого є старший викладач  Є.М. Корнеєва.

            Цілі цивілістичного гуртка:

  • підвищення рівня знань студентів у галузі приватного права;
  • активне залучення студентів до наукової діяльності;
  • створення умов для наукового співробітництва студентів, аспірантів та викладачів;
  • аналіз актуальних проблем розвитку цивільного права, змін у цивільному законодавстві, судовій практиці, застосуванні цивільно–правовых норм;
  • всебічний развиток особистих якостей членів гуртка як юристів-професіоналів, як правознавців.

          Задачі цивілістичного гуртка:

  • координація та методичне керівництво науково-дослідною діяльністю студентів;
  • обговорення останніх змін у чинному законодавстві;
  • підготовка студентів до участі в конференціях та конкурсах;
  • реалізація правових проектів студентів;
  • обговорення найактуальніших та найдискусійніших питань в галузі цивільного права.

Студенти під керівництвом  наукового керівника готують доповіді за рузультатами своїх наукових досліджень, беруть участь у семінарах, наукових конференціях (в т.ч. міжнародних), олімпіадах, конкурсах наукових рабіт, літніх школах права та інших наукових заходах.

Засідання цивілістичного гуртка проводяться один раз на місяць. Інформація про чергові засідання гуртка регулярно оновлюється на спеціальному стенді та розсилається на электронні адреси академічних груп.

На засіданнях цивілістичного гуртка ведеться протокол, в якому фіксуються: тема засідання; доповідачі; теми доповідей; присутні. Наприкінці кожного засідання визначається краща доповідь.

Тексти доповідей зберігаються у керівника гуртка, для подальшого опублікування.

         Перспективи:

  • залучення цивілістів (теоретиків і практиків) для збільшення обсягу теоретичних і практичних знань студентів у галузі цивільного права;
  • співробітництво з колегами з інших регіонів та країн;
  • информаційна підтримка гуртка на сайті кафедри цивільно-правових дисциплін.

Автор інформації: Є.М. Корнеєва

Науково-практичний семінар за темою “Проблемні питання права інтелектуальної власності” (25.01.2016)

Двадцять п’ятого січня 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін був проведений науково-практичний семінар з права інтелектуальної власності, під час якого були обговорені актуальні питання авторського права.

У вступній частині доповідач ст. викладач М.А. Гора підвела підсумки правової та практичної діяльності Державної служби інтелектуальної власності в 2015 році з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу в сфері інтелектуальної власності, зокрема стосовно посилення охорони та забезпечення захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності.

Зокрема, було зазначено, що навесні 2015 року Україна була виключена із переліку країн, щодо яких застосовуються економічні санкції з причин неналежного забезпечення охорони інтелектуальної власності. В країні продовжується реформування законодавства в сфері інтелектуальної власності, в тому числі, розроблені та передані на узгодження в Міністерство економічного розвитку низка законопроектів щодо посилення захисту суб’єктів інтелектуальної власності. В Україні триває робота із переведення органів державної влади та управління на ліцензійне програмне забезпечення; розробляються механізми захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Розвиток в цьому напрямку буде продовжуватись не один рік і Україна, як відмічають фахівці, крокує у вірному напрямку досягнення високо європейського рівня захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності.

В основній частині семінару з актуальних питань авторського права доповідали доцент С.М. Клейменова та ст. викладач М.А. Гора.

  1. Проблемні питання авторського права (доповідач – доцент С.М. Клейменова).

Доповідачем розглянуто правовий статус співавторів. Вказано, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права» співавторство буває роздільним та нероздільним, при чому роздільне виникає тоді, коли одну з частин твору можна виокремити як самостійну, а нероздільне – коли частини не підлягають виокремленню ні матеріально, ні юридично.

Доповідач звернув увагу слухачів на питання правового статусу редакторів. Було зазначено, що редактор, у разі застосування творчого характеру праці при редагуванні авторського твору, також може виступати в якості суб’єкта авторського права.

Розглянуто питання щодо особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права. Зазначено, що до особистих немайнових прав авторів закон відносить право на ім’я, право на захист репутації, право на відзив та право на оприлюднення. Майнові права, згідно із Законом, включають право на використання твору, право дозволяти або забороняти використання твору третім особам.

  1. Допустимий обсяг та порядок цитування в авторському творі інших об’єктів авторського права (доповідач ст. викл. М.А. Гора).

Оскільки цитування є найбільш поширеним способом використання чужого твору без згоди його автора, то визначення допустимого обсягу та порядку такого цитування є необхідним для запобігання порушення авторських прав.

Сучасне законодавство не містить вимог щодо кількості та обсягу цитат в новоствореному творі. Проте, проаналізувавши норми законів, можна сформулювати певні правила цитування.

Так, згідно зі ст. 21 Закону України «Про авторське право та суміжні права», допускається використання цитат з  опублікованих творів  в  обсязі,  виправданому  поставленою метою,  в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі  оглядів  преси,  якщо воно зумовлено критичним,  полемічним,  науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.

Крім того, ст. 1 названого Закону містить визначення терміну «цитата»: це порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору,  який використовується, з обов’язковим посиланням на  його  автора  і  джерела  цитування, іншою  особою  у  своєму  творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження  або  для  посилання  на  погляди   іншого   автора в автентичному формулюванні.

 А в ч. 6 ст. 15 Закону закріплено, що встановлені законом обмеження майнових авторських прав (до таких обмежень відноситься і цитування) допускаються за умови, що це «не спричинить шкоди використанню твору і не буде необґрунтовано обмежувати законні інтереси автора».

Таким чином, цитування буде правомірним, таким, що не порушує права автора твору, що використовується, за таких умов:

  • під час цитування обов’язковим є зазначення імені автора та джерела цитування;
  • твір, що цитується, має бути правомірно опублікованим;
  • метою цитування є зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні;
  • цитата може бути використана в творі, який носить критичний, полемічний, науковий або інформаційний характер;
  • обсяг цитати має бути виправданий метою використання цитати (законом цей критерій не визначений);
  • використання цитати не спричиняє шкоди використанню твору та не обмежує необґрунтовано законні інтереси автора.

   Автор інформації: М.А. Гора

Науково-практичний семінар за темою «Поняття та склад майна: законодавчі положення та практика їх застосування» (14.12.2015)

Чотирнадцятого грудня 2015 р. на кафедрі цивільно-правових дисциплін ОНУ імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар за темою «Поняття та склад майна: законодавчі положення та практика їх застосування». Доповідачами виступили к.ю.н., доц., доцент кафедри В.В. Валах та ст. викладач кафедри Ю.О. Пилипенко.

На семінарі було обговорено низку проблемних питань щодо поняття та складу майна за чинним законодавством України та судової практики його застосування, а саме:

– висвітлено основні концептуальні підходи щодо визначення поняття «майно» за чинним цивільним та господарським законодавством України;

–  підкреслено, що на галузевому законодавчому рівні поняття «нерухома річ» розкривається через сукупність об’єктів, які входять до цього поняття, а перелік таких об’єктів в значній мірі різниться;

– розкрито особливості рухомого майна, на яке законом поширюється режим нерухомості. Зокрема, доведено, що поняття «режим нерухомої речі» передбачає введення відносно рухомої речі додаткового державного регулювання;

– поставлена на обговорення проблема, яка полягає у визначенні цивільно-правового режиму об’єкта незавершеного будівництва. У процесі дискусії зроблено висновок, що об’єкт незавершеного будівництва за своєю цивільно-правовою природою є рухомою річчю, на яку законом розповсюджується режим нерухомості. Як наслідок, відповідного узгодження з законодавчими актами потребують деякі підзаконні нормативні акти;

– обговорено проблему відсутності нормативного закріплення поняття «майнове право», адже спеціальне законодавство визначає майнові права лише шляхом перерахування їх видів. Виявлено, що судова практика занадто вузько трактує поняття «майнове право», що негативно впливає на застосування відповідних норм чинного законодавства на практиці;

– виявлена відсутність нормативного закріплення поняття «майновий обов’язок” та спроба законодавця ототожнити його з «майновим зобов’язанням», що знайшло свій подальший розвиток у судовій практиці. На підставі аналізу норм чинного господарського та цивільного законодавства зроблено висновок про те, що ці поняття не є тотожними, мають різні смислові навантаження та мають застосовуватись відповідно до їх термінологічного призначення.

Автор:  В.В. Валах

Науково-методологічний семінар за темою “Особливості правового регулювання договору найму (оренди) нежитлових приміщень в Україні, Російській Федерації та ФРН” (7.12.2015)

Сьомого грудня 2015 року в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, за традиціями економіко-правового факультету (далі – ЕПФ), відбувся науково-методологічний семінар, на якому виступила з доповіддю за темою “Особливості правового регулювання договору найму (оренди) нежитлових приміщень в Україні, Російській Федерації та ФРН” аспірантка кафедри цивільно-правових дисциплін Мар’яна Романівна Матущак  (науковий керівник: д.ю.н., проф. І.С. Канзафарова).

Основною метою доповідача було з’ясування особливостей правового регулювання договору найму (оренди) нежитлових приміщень в Україні, Російській Федерації та ФРН в контексті порівняльно-правового аналізу цього  явища.

При викладенні основного матеріалу доповіді були висвітлені такі питання:

  • проблеми правового регулювання зазначеного виду договору в Україні, Російській Федерації та ФРН;
  • істотні умови договору та їх принципові відмінності у кожній із досліджуваних країн;
  • коло правомочностей наймача за договором найму (оренди) нежитлового приміщення.

Остання із зазначених проблем спричинила жваву дискусію, в якій взяли участь викладачі та аспіранти ЕПФ.

Доповідач вважає, що, у випадку передачі майна за українським законодавством, наймач набуває тільки право користування об’єктом оренди – нежитловим приміщенням (ст. 759 Цивільного кодексу України). Однак було висловлено застереження, що є випадки, за яких наймач все ж може набувати, попри право користування, ще й право володіння. Було звернено увагу на відмінність концепції вітчизняного цивільного законодавства від німецького та російського (у відповідній частині). Так, зокрема за Німецьким Цивільним кодексом (далі – НЦК), наймач за договором найму нежитлового приміщення набуває право користування та, на стадії виконання договору, право володіння об’єктом оренди (§§ 535–578 НЦК). За Цивільним кодексом Російської Федерації (далі – ЦК РФ), наймач за договором найму нежитлового приміщення набуває право користування та право володіння (ст. 606 ЦК РФ ).

За результатами доповіді було зроблено кілька вагомих висновків: по-перше, на відміну від Німеччини, в Україні та Російській Федерації оренда розглядається як обтяження нерухомості і підлягає державній реєстрації; по-друге, вагомою в практичному аспекті є судова практика ФРН щодо захисту від конкуренції – заборона розміщення одним і тим же орендодавцем в прямій близькості конкуруючих орендарів; по-третє, тягар утримання та ремонту орендованого майна за німецьким законодавством покладається на орендодавця (§ 535 НЦК), що фактично вказує на звільнення орендаря від виконання обов’язку, що супроводжується певними додатковими матеріальними витратами.

На думку доповідача, кардинальне реформування та запозичення  до чинного вітчизняного законодавства окремих положень законодавства інших досліджуваних країн про договір найму (оренди) нежитлових приміщень  потребує тривалого доопрацювання, але рухаючись з часом вперед, варто такий напрямок взяти до уваги.

Автор інформації: М.Р. Матущак