Засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення

Дванадцятого квітня 2016 р. відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення за темою: «Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю та охорону праці на виробництві».

Під час засідання наукового гуртка
Під час засідання наукового гуртка

У засіданні гуртка, крім його керівника – кандидата юридичних наук, доцента О.М. Потопахіної та студентів, також взяли участь старші викладачі кафедри цивільно-правових дисциплін О.В. Байло і М.А. Гора.

Одним із найважливіших інститутів трудового права, без сумніву, є інститут охорони праці, який при переході до ринкових умов господарювання є одним із найвразливіших у системі трудового права.

Під час засідання наукового гуртка
Під час засідання наукового гуртка

Існуюча в Україні система перевірки безпеки праці потребує удосконалення та приведення її до міжнародних стандартів. Україні потрібно нині вивчати досвід розвинених європейських країн та впроваджувати в своє законодавство докорінні зміни, які дозволять уникнути негативних наслідків у процесі виробництва. Тільки таким чином Україна зможе гарантувати працівникам безпеку виробництва і покращити економічні показники.

Під час засідання наукового гуртка
Під час засідання наукового гуртка

Студентство завзято прониклося проблематикою наукового гуртка. Студентами економіко-правового факультету були підготовлені доповіді за різною тематикою, зокрема значна увага була приділена: питанням міжнародних гарантій безпечних та здорових умов праці; аналізу законодавства європейських країн; проблемам правового регулювання відповідальності за порушення законодавства про працю; вивченню новел проекту Трудового кодексу України з означеної проблематики.

Після засідання наукового гуртка
Після засідання наукового гуртка

Окремо було акцентовано увагу на здійсненні громадського та державного контролю за дотриманням законодавства про працю та охорону праці на виробництві. В ході дискусії обговорювалися: правовий статус, ефективність діяльності та повноваження органів державної влади, що здійснюють державний нагляд за дотриманням законодавства про працю та охорону праці; правовий статус органів, що здійснюють громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці, та порядок здійснення зазначеного контролю; проблемні питання притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці.

Отже, на засіданні студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення відбулось обговорення найактуальніших та найдискусійніших питань трудового права та права соціального забезпечення, що сприятиме підвищенню рівня знань студентів з відповідних навчальних дисциплін.

Автор інформації: О.М. Потопахіна

Студентські наукові гуртки

На кафедрі цивільно-правових дисциплін успішно функціонують два студентські наукові гуртки – з цивільного права і з трудового права та права соціального забезпечення.

Міжнародна науково-практична конференція пам’яті Є.В. Васьковського

Обложка1

Щорічна Міжнародна науково-практична конференція “Юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячена пам’яті Є.В. Васьковського

“Восьмі юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2018)


“Сьомі юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2017)


“Шості юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2016)


“П’яті юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2015)


“Четверті юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2014)


“Треті юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2013)


“Другі юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2012)


“Перші юридичні диспути з актуальних проблем приватного права”, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського (2011)

Науково-практичний семінар за темою “Життя без ЖЕКів: що потрібно знати?” (14.03.2016)

Чотирнадцятого березня 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін відбувся науково-практичний семінар за темою “Життя без ЖЕКів: що потрібно знати?”, на якому з відповідною доповіддю виступив аспірант кафедри Станіслав Сергійович Драганов (науковий керівник: І.С. Канзафарова).

У своїй доповіді він звернув увагу на таке.

IMG_20160314_134302

З 1 липня набув чинності Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Відповідно до пункту 5 “Прикінцевих і перехідних положень” Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” від 14.05.2015 № 417-VIII якщо до 1 липня 2016 року власники квартир не займуться управлінням своїм будинком, то за них це зроблять органи місцевого самоврядування.

Щодо діючих ОСББ: Пунктом 3 “Прикінцевих і перехідних положень” Закону передбачено, що “статути об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.”

IMG_20160314_135609

Закон не встановлює жодних кінцевих строків для приведення статутів у відповідність до нового законодавства. Тобто, ОСББ не обмежене жодними строками і може внести необхідні зміни до свого статуту в будь-який час, коли вважатиме це за необхідне. Однак, з огляду на те, що статут конкретного ОСББ має відповідати Типовому статуту (ч.1 ст. 7 закону про ОСББ), а наразі нова редакція Типового статуту не затверджена, то рекомендуємо дочекатися нової редакції, і лише потім проводити загальні збори, на яких затверджувати нову редакцію свого статуту.

Серед тих, хто не радий створенню ОСББ, з’явилася легенда про те, що відтепер для створення об’єднання необхідно прийняти відповідне рішення спершу більшістю в понад 75% голосів співвласників згідно з ч. 6 ст.10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, і лише після того скликати й проводити установчі збори ОСББ згідно зі ст.6 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”. “Обґрунтовують” таку позицію тим, що доти, доки ОСББ не створено, необхідно керуватися положеннями Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” –  а на час проведення установчих зборів ОСББ ще, звісно, не створене.

Такі міркування не мають під собою жодних правових підстав.

Розглянемо по порядку.

IMG_20160314_134428

Почнемо з того, що зазначені два закони мають різний предмет правового регулювання. Так, Закон України “Про особливості здійснення права власності” регулює “відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов’язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку” (ст. 2). Натомість Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначає: “порядок створення,  реєстрації,  реорганізації,  діяльності і ліквідації об’єднань, асоціацій; відносини  суб’єктів  права  власності  щодо  користування та розпорядження  спільним майном співвласників у об’єднанні;  відносини між об’єднаннями та асоціаціями;     відносини між об’єднаннями,  асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування;  відносини між об’єднаннями і господарюючими суб’єктами”.

Отже, порядок створення ОСББ регулюється Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, і аж ніяк не Законом України “Про особливості здійснення права власності”.

Якщо цих аргументів недостатньо, розберемо питання далі. Стаття 10 Закону України “Про особливості…” встановлює порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників. Управління багатоквартирним будинком ст. 1 того ж таки закону визначає як “вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку”.

Тобто, стаття 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності” регулює порядок прийняття рішень щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку.

Що ж собою являє створення ОСББ? Згідно зі ст. 1 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ОСББ – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових   приміщень   багатоквартирного  будинку. Отже, створення ОСББ є просто створенням юридичної особи, і аж ніяк не рішенням “щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку”.

IMG_20160314_135246

Отже, вимоги про більшість у понад 75% голосів співвласників при створенні ОСББ є абсолютно надуманими та суперечать чинному законодавству. При створенні ОСББ і проведенні установчих зборів слід керуватися нормами Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Звертаємо увагу на те, що передбачений ч. 2 ст.10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” перелік рішень, які можуть приймати збори співвласників, не є вичерпним. Отже, співвласники можуть приймати абсолютно будь-яке рішення щодо свого будинку ‒ в тому числі й щодо зміни виконавця послуги з утримання.

Адже, радимо в протоколі Установчих зборів основним рішенням окрім створення ОСББ зазначити пункт прийняття рішення про самостійне управління багатоквартирним будинком і взагалі відмовитися від послуг будь-яких ЖЕКів.

       Література:

  1. Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.2001 № 2866-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14>. – Дата доступу: 24.02.2016.
  2. Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”  від 14.05.2015 № 417-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/417-19>. – Дата доступу: 24.02.2016.

Докладніше див.: російськомовна версія сайту

Додаткова інформація: Учебник по ОСМД: Сколько стоит ваш голос и можно ли создать ОСМД на несколько домов?

Автор інформації: С.С. Драганов

Тексти наукових публікацій викладачів

Матеріали для завантаження

Байло Олена Володимирівна


Валах Вікторія Володимирівна


Голоденко Ірина Олександрівна


Завертнєва-Ярошенко Валерія Адольфівна


Канзафарова Ілона Станіславівна


Клейменова Світлана Миколаївна


Комаренко Анатолій Миколайович


Корнеєва Євгенія Михайлівна


Масін Віктор Миколайович


Пилипенко Юлія Олексіївна


Потопахіна Ольга Миколаївна


Ситніков Денис Михайлович


Токарчук (Зілковська) Людмила Михайлівна


 

Толкаченко Олена Володимирівна


Труба Вячеслав Іванович


Федорко Марина Сергіївна

Загальна інформація про наукову діяльність кафедри

Наукова робота кафедри здійснюється в рамках науково-дослідної теми «Приватно-правове регулювання суспільних відносин: традиції, сучасність, перспективи» (науковий керівник – доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України І.С. Канзафарова).

Студентський науковий гурток з цивільного права

Є.М. Корнеєва
Є.М. Корнеєва

На кафедрі цивільно-правових дисципілн успішно функціонує студентський науковий гурток з цивільного права (цивілістичний гурток), керівником якого є старший викладач  Є.М. Корнеєва.

            Цілі цивілістичного гуртка:

  • підвищення рівня знань студентів у галузі приватного права;
  • активне залучення студентів до наукової діяльності;
  • створення умов для наукового співробітництва студентів, аспірантів та викладачів;
  • аналіз актуальних проблем розвитку цивільного права, змін у цивільному законодавстві, судовій практиці, застосуванні цивільно–правовых норм;
  • всебічний развиток особистих якостей членів гуртка як юристів-професіоналів, як правознавців.

          Задачі цивілістичного гуртка:

  • координація та методичне керівництво науково-дослідною діяльністю студентів;
  • обговорення останніх змін у чинному законодавстві;
  • підготовка студентів до участі в конференціях та конкурсах;
  • реалізація правових проектів студентів;
  • обговорення найактуальніших та найдискусійніших питань в галузі цивільного права.

Студенти під керівництвом  наукового керівника готують доповіді за рузультатами своїх наукових досліджень, беруть участь у семінарах, наукових конференціях (в т.ч. міжнародних), олімпіадах, конкурсах наукових рабіт, літніх школах права та інших наукових заходах.

Засідання цивілістичного гуртка проводяться один раз на місяць. Інформація про чергові засідання гуртка регулярно оновлюється на спеціальному стенді та розсилається на электронні адреси академічних груп.

На засіданнях цивілістичного гуртка ведеться протокол, в якому фіксуються: тема засідання; доповідачі; теми доповідей; присутні. Наприкінці кожного засідання визначається краща доповідь.

Тексти доповідей зберігаються у керівника гуртка, для подальшого опублікування.

         Перспективи:

  • залучення цивілістів (теоретиків і практиків) для збільшення обсягу теоретичних і практичних знань студентів у галузі цивільного права;
  • співробітництво з колегами з інших регіонів та країн;
  • информаційна підтримка гуртка на сайті кафедри цивільно-правових дисциплін.

Автор інформації: Є.М. Корнеєва

Науково-практичний семінар за темою “Проблемні питання права інтелектуальної власності” (25.01.2016)

Двадцять п’ятого січня 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін був проведений науково-практичний семінар з права інтелектуальної власності, під час якого були обговорені актуальні питання авторського права.

У вступній частині доповідач ст. викладач М.А. Гора підвела підсумки правової та практичної діяльності Державної служби інтелектуальної власності в 2015 році з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу в сфері інтелектуальної власності, зокрема стосовно посилення охорони та забезпечення захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності.

Зокрема, було зазначено, що навесні 2015 року Україна була виключена із переліку країн, щодо яких застосовуються економічні санкції з причин неналежного забезпечення охорони інтелектуальної власності. В країні продовжується реформування законодавства в сфері інтелектуальної власності, в тому числі, розроблені та передані на узгодження в Міністерство економічного розвитку низка законопроектів щодо посилення захисту суб’єктів інтелектуальної власності. В Україні триває робота із переведення органів державної влади та управління на ліцензійне програмне забезпечення; розробляються механізми захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Розвиток в цьому напрямку буде продовжуватись не один рік і Україна, як відмічають фахівці, крокує у вірному напрямку досягнення високо європейського рівня захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності.

В основній частині семінару з актуальних питань авторського права доповідали доцент С.М. Клейменова та ст. викладач М.А. Гора.

  1. Проблемні питання авторського права (доповідач – доцент С.М. Клейменова).

Доповідачем розглянуто правовий статус співавторів. Вказано, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права» співавторство буває роздільним та нероздільним, при чому роздільне виникає тоді, коли одну з частин твору можна виокремити як самостійну, а нероздільне – коли частини не підлягають виокремленню ні матеріально, ні юридично.

Доповідач звернув увагу слухачів на питання правового статусу редакторів. Було зазначено, що редактор, у разі застосування творчого характеру праці при редагуванні авторського твору, також може виступати в якості суб’єкта авторського права.

Розглянуто питання щодо особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права. Зазначено, що до особистих немайнових прав авторів закон відносить право на ім’я, право на захист репутації, право на відзив та право на оприлюднення. Майнові права, згідно із Законом, включають право на використання твору, право дозволяти або забороняти використання твору третім особам.

  1. Допустимий обсяг та порядок цитування в авторському творі інших об’єктів авторського права (доповідач ст. викл. М.А. Гора).

Оскільки цитування є найбільш поширеним способом використання чужого твору без згоди його автора, то визначення допустимого обсягу та порядку такого цитування є необхідним для запобігання порушення авторських прав.

Сучасне законодавство не містить вимог щодо кількості та обсягу цитат в новоствореному творі. Проте, проаналізувавши норми законів, можна сформулювати певні правила цитування.

Так, згідно зі ст. 21 Закону України «Про авторське право та суміжні права», допускається використання цитат з  опублікованих творів  в  обсязі,  виправданому  поставленою метою,  в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі  оглядів  преси,  якщо воно зумовлено критичним,  полемічним,  науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.

Крім того, ст. 1 названого Закону містить визначення терміну «цитата»: це порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору,  який використовується, з обов’язковим посиланням на  його  автора  і  джерела  цитування, іншою  особою  у  своєму  творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження  або  для  посилання  на  погляди   іншого   автора в автентичному формулюванні.

 А в ч. 6 ст. 15 Закону закріплено, що встановлені законом обмеження майнових авторських прав (до таких обмежень відноситься і цитування) допускаються за умови, що це «не спричинить шкоди використанню твору і не буде необґрунтовано обмежувати законні інтереси автора».

Таким чином, цитування буде правомірним, таким, що не порушує права автора твору, що використовується, за таких умов:

  • під час цитування обов’язковим є зазначення імені автора та джерела цитування;
  • твір, що цитується, має бути правомірно опублікованим;
  • метою цитування є зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні;
  • цитата може бути використана в творі, який носить критичний, полемічний, науковий або інформаційний характер;
  • обсяг цитати має бути виправданий метою використання цитати (законом цей критерій не визначений);
  • використання цитати не спричиняє шкоди використанню твору та не обмежує необґрунтовано законні інтереси автора.

   Автор інформації: М.А. Гора

Науково-практичний семінар за темою «Поняття та склад майна: законодавчі положення та практика їх застосування» (14.12.2015)

Чотирнадцятого грудня 2015 р. на кафедрі цивільно-правових дисциплін ОНУ імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар за темою «Поняття та склад майна: законодавчі положення та практика їх застосування». Доповідачами виступили к.ю.н., доц., доцент кафедри В.В. Валах та ст. викладач кафедри Ю.О. Пилипенко.

На семінарі було обговорено низку проблемних питань щодо поняття та складу майна за чинним законодавством України та судової практики його застосування, а саме:

– висвітлено основні концептуальні підходи щодо визначення поняття «майно» за чинним цивільним та господарським законодавством України;

–  підкреслено, що на галузевому законодавчому рівні поняття «нерухома річ» розкривається через сукупність об’єктів, які входять до цього поняття, а перелік таких об’єктів в значній мірі різниться;

– розкрито особливості рухомого майна, на яке законом поширюється режим нерухомості. Зокрема, доведено, що поняття «режим нерухомої речі» передбачає введення відносно рухомої речі додаткового державного регулювання;

– поставлена на обговорення проблема, яка полягає у визначенні цивільно-правового режиму об’єкта незавершеного будівництва. У процесі дискусії зроблено висновок, що об’єкт незавершеного будівництва за своєю цивільно-правовою природою є рухомою річчю, на яку законом розповсюджується режим нерухомості. Як наслідок, відповідного узгодження з законодавчими актами потребують деякі підзаконні нормативні акти;

– обговорено проблему відсутності нормативного закріплення поняття «майнове право», адже спеціальне законодавство визначає майнові права лише шляхом перерахування їх видів. Виявлено, що судова практика занадто вузько трактує поняття «майнове право», що негативно впливає на застосування відповідних норм чинного законодавства на практиці;

– виявлена відсутність нормативного закріплення поняття «майновий обов’язок” та спроба законодавця ототожнити його з «майновим зобов’язанням», що знайшло свій подальший розвиток у судовій практиці. На підставі аналізу норм чинного господарського та цивільного законодавства зроблено висновок про те, що ці поняття не є тотожними, мають різні смислові навантаження та мають застосовуватись відповідно до їх термінологічного призначення.

Автор:  В.В. Валах

Науково-методологічний семінар за темою “Особливості правового регулювання договору найму (оренди) нежитлових приміщень в Україні, Російській Федерації та ФРН” (7.12.2015)

Сьомого грудня 2015 року в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, за традиціями економіко-правового факультету (далі – ЕПФ), відбувся науково-методологічний семінар, на якому виступила з доповіддю за темою “Особливості правового регулювання договору найму (оренди) нежитлових приміщень в Україні, Російській Федерації та ФРН” аспірантка кафедри цивільно-правових дисциплін Мар’яна Романівна Матущак  (науковий керівник: д.ю.н., проф. І.С. Канзафарова).

Основною метою доповідача було з’ясування особливостей правового регулювання договору найму (оренди) нежитлових приміщень в Україні, Російській Федерації та ФРН в контексті порівняльно-правового аналізу цього  явища.

При викладенні основного матеріалу доповіді були висвітлені такі питання:

  • проблеми правового регулювання зазначеного виду договору в Україні, Російській Федерації та ФРН;
  • істотні умови договору та їх принципові відмінності у кожній із досліджуваних країн;
  • коло правомочностей наймача за договором найму (оренди) нежитлового приміщення.

Остання із зазначених проблем спричинила жваву дискусію, в якій взяли участь викладачі та аспіранти ЕПФ.

Доповідач вважає, що, у випадку передачі майна за українським законодавством, наймач набуває тільки право користування об’єктом оренди – нежитловим приміщенням (ст. 759 Цивільного кодексу України). Однак було висловлено застереження, що є випадки, за яких наймач все ж може набувати, попри право користування, ще й право володіння. Було звернено увагу на відмінність концепції вітчизняного цивільного законодавства від німецького та російського (у відповідній частині). Так, зокрема за Німецьким Цивільним кодексом (далі – НЦК), наймач за договором найму нежитлового приміщення набуває право користування та, на стадії виконання договору, право володіння об’єктом оренди (§§ 535–578 НЦК). За Цивільним кодексом Російської Федерації (далі – ЦК РФ), наймач за договором найму нежитлового приміщення набуває право користування та право володіння (ст. 606 ЦК РФ ).

За результатами доповіді було зроблено кілька вагомих висновків: по-перше, на відміну від Німеччини, в Україні та Російській Федерації оренда розглядається як обтяження нерухомості і підлягає державній реєстрації; по-друге, вагомою в практичному аспекті є судова практика ФРН щодо захисту від конкуренції – заборона розміщення одним і тим же орендодавцем в прямій близькості конкуруючих орендарів; по-третє, тягар утримання та ремонту орендованого майна за німецьким законодавством покладається на орендодавця (§ 535 НЦК), що фактично вказує на звільнення орендаря від виконання обов’язку, що супроводжується певними додатковими матеріальними витратами.

На думку доповідача, кардинальне реформування та запозичення  до чинного вітчизняного законодавства окремих положень законодавства інших досліджуваних країн про договір найму (оренди) нежитлових приміщень  потребує тривалого доопрацювання, але рухаючись з часом вперед, варто такий напрямок взяти до уваги.

Автор інформації: М.Р. Матущак