Засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення (27.04.2018)

Двадцять сьомого квітня 2018 року відбулося  чергове  засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення за темою:  «Гарантії прав громадян на охорону праці», з нагоди відзначення 28 квітня Всесвітнього дня охорони праці під девізом: “Захищене і здорове покоління». 

Фото-кружок

Цей девіз збігається з метою і завданнями Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею, який відзначають 12 червня.

За оцінками МОП, у світі в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві кожен день вмирають близько 5-6 тис. осіб, а за рік ця цифра становить від 2 до 2,3 млн осіб. Окрім смертельних випадків, щороку через неналежні умови праці понад 400 млн осіб отримують на робочих місцях травми, каліцтва або хвороби, при цьому більше 270 млн нещасних випадків призводять  до тимчасової втрати працездатності понад 3 днів. Серед молоді рівень травматизму на роботі на 40% вищий, ніж серед працівників, вік яких перевищує 24 роки. У світі у шкідливих умовах працюють 541 млн молодих працівників віком 15-24 років (серед них 37 млн – діти), а це понад 15% робочої сили.

Забезпечення гідних і безпечних умов праці передбачено в Національній доповіді Уряду України «Цілі сталого розвитку: Україна», що була представлена 15 вересня 2017 року. У цьому документі визначено показники досягнення цілей сталого національного розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни. Одна із цілей – гідна праця та економічне зростання. Її реалізація в інтересах молодого покоління потребує узгодженого комплексного підходу до викорінення дитячої праці та популяризації культури профілактики безпеки і гігієни праці.

У контексті цієї події на засіданні студентського наукового гуртка учасники обговорили текст Звернення Організаційного комітету до органів державної влади, місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ і організацій та План заходів з відзначення у 2018 році Дня охорони праці в Україні під девізом «Захищене і здорове покоління».

Окремо слід відмітити доповіді студентів 4 курсу спеціальності “Право” економіко-правового факультету: Чиканчи, Браташ , Безверхньої, Колмакан, Гоман, Тростянецької, Берези, Мартинюк та ін. Активну участь в обговоренні дискусійних питань взяли студенти Боднар та Підлісняк.

В результаті роботи студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення було проведено обговорення найактуальніших та найдискусійніших питань щодо вдосконалення актів чинного законодавства, проекту Трудового кодексу України в цій сфері з урахуванням законодавчого досвіду окремих зарубіжних країн.

Автор інформації: О.М. Потопахіна

(Русский) НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ СЕМИНАР “ПРОБЛЕМЫ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКИ НА ПРИБРЕЖНЫЕ МОРСКИЕ ТЕРРИТОРИИ (НА ПРИМЕРЕ ОДЕССКОГО РЕГИОНА) (23.04.2018)

Вибачте, цей текст доступний тільки в “Російська”.

ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР “ПРАВА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ” (6.04.2018)

Шостого квітня 2018 року в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова відбувся черговий практичний семінар “Права медичних працівників: сучасні реалії та перспективи”, в якому взяли участь понад 30 осіб: медичних працівників, студентів ОНМедУ, студентів та правників ОНУ імені І.І. Мечникова.

В.В. Валах – під час виступу
В.В. Валах – під час виступу

Своїми знаннями та досвідом поділилися адвокати – члени Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ: Маркочева Наталія Вікторівна, Валах Вікторія Володимирівна та Юдін Олег Юрійович.

Зокрема, учасникам семінару для обговорення були представлені такі теми:

  1. “Медична реформа: як це працюватиме” та “Право лікаря на відмову від пацієнта: практичні поради” (доповідач – Маркочева Наталія Вікторівна);
  2. “Способи захисту честі, гідності та ділової репутації лікаря” (доповідач – Валах Вікторія Володимирівна);
  3. “Відповідальність медичних працівників: які нюанси треба врахувати, аби не потрапити на лаву підсудних” (доповідач – Юдін Олег Юрійович).
Під час семінару
Під час семінару

Учасники семінару отримали корисну та важливу інформацію щодо того:

– які основні зміни чекають на медичних працівників у процесі проведення медичної реформи;

– у яких випадках лікар має право відмовитись від пацієнта та як правильно оформити таку відмову;

– що таке “дифамація” та які дії може здійснити лікар задля свого захисту;

– які нюанси має врахувати лікар, аби нормальний  лікарський ризик не було кваліфіковано як злочинну недбалість.

В.І. Труба – учасник семінару
В.І. Труба – учасник семінару

Під час семінару панувала дружня та доброзичлива атмосфера. Учасники семінару отримали відповідні сертифікати та здобули  необхідні знання для забезпечення правової захищеності працівників галузі охорони здоров’я у світлі реформ, які запроваджуються в Україні.

Інформацію та фотографії надала В.В. Валах

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР, ПРИСВЯЧЕНИЙ НОВЕЛАМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН (7.02.2018)

Сьомого лютого 2018 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар, присвячений новелам правового регулювання окремих видів суспільних відносин.

На семінарі було розглянуто три блоки питань: 1) особливості розрахунків та оподаткування за правочинами з нерухомістю (доповідач: старший викладач кафедри цивільно-правових  дисциплін Є.М. Корнеєва); 2) новели законодавства, що регулює надання житлово-комунальних послуг (доповідач: старший викладач кафедри цивільно-правових  дисциплін І.О. Голоденко); 3) законодавчі зміни в сфері аліментних правовідносин батьків та дітей (доповідач: старший викладач кафедри цивільно-правових  дисциплін М.С. Федорко).

Активну участь в обговоренні зазначених питань взяла старший викладач кафедри, адвокат Ю.О. Пилипенко.

Свої думки висловили: канд. юрид. наук, доцент В.М. Масін; канд. юрид. наук, доцент О.М. Потопахіна; канд. юрид. наук, доцент О.В. Толкаченко; канд. юрид. наук, доцент, адвокат В.В. Валах; старший викладач В.А. Завертнева-Ярошенко та ін.

Основні положення доповіді Є.М. Корнеєвої

Є.М. Корнеєва – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова
Є.М. Корнеєва – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова

Таблиця податків і зборів, що підлягають сплаті за основними правочинами щодо відчуження нерухомого майна

Вид

правочину

Держмито

сплачує

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

сплачує

Військовий

збір

сплачує

Пенсійний

збір

сплачує

Купівля-продаж

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти

1% від ціни об’єкта*

(продавець)

 

5% від вартості нерухомості (продавець-резидент) якщо нерухомість перебуває у власності менше 3 років, або це другий продаж цього року

18% від вартості нерухомості (продавець-нерезидент)

1,5% (продавець платник ПДФО)

0% якщо ПДФО не сплачується

1% (покупець)

 

Купівля-продаж земельної ділянки 1% від ціни об’єкта*

(продавець)

 

 

5% від вартості нерухомості (продавець-резидент) якщо нерухомість перебуває у власності менше 3 років, або це другий продаж цього року

18% (продавець-нерезидент)

1,5% (продавець платник ПДФО)  

Купівля-продаж об’єктів комерційної нерухомості

 

1% від ціни об’єкта*

(продавець)

 

5% від вартості нерухомості (продавець-резидент) якщо нерухомість перебуває у власності менше 3 років, або це другий продаж цього року

18% (продавець-нерезидент)

1,5% (продавець платник ПДФО)

 

1% (покупець)

 

Дарування нерухомості 1% від ціни об’єкта* (обдарований)

окрема категорія осіб звільняється від сплати **

Родичі першого, другого ступеня споріднення – 0%; в інших випадках – 5% від вартості нерухомості (обдаровані громадяни України);

18% обдарований (якщо одна з сторін – іноземець).

1,5% (обдарований- платник ПДФО)

0% якщо ПДФО не сплачується

 

 

 

* під ціною об’єкта розуміється ціна, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, але не нижча оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

** Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», від сплати держмита звільняються такі категорії громадян:

  • інваліди війни та сім’ї воїнів, які загинули чи пропали без вісті і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди 1 і 2 групи;
  • громадяни, віднесені до І та ІІ категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС третьої категорії, які за станом на 1 січня 1993 роки жили або працювали в зоні обов’язкового відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
  • громадяни, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, постійно проживають або працюють в зоні підвищеного радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Законодавством України передбачені випадки стягнення податків і зборів у разі здійснення певних правочинів за участі фізичних осіб, пов’язаних з нерухомим майном. Зокрема ст. 172 Податкового кодексу України, п. 6 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» встановлені випадки застосування як бази оподаткування ціни предмету відповідних правочинів або оціночної вартості відповідного нерухомого майна, у разі якщо його ціна менша за вартість. При цьому згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України не зазначено вид вартості майна, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Базою оцінки для визначення оціночної вартості для передбачених Податковим кодексом України цілей є ринкова вартість об’єкта оцінки, що розрахована суб’єктами оціночної діяльності, які визнані такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», або суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель, що визнані такими Законом України «Про оцінку земель». Оцінка об’єктів оцінки проводиться з дотриманням вимог національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна.

З метою підвищення якості послуг із оцінки і запровадження законодавчих важелів, що стимулюватимуть прозорість і якість в питаннях визначення вартості об’єктів оцінки у випадках, передбачених Податковим кодексом України, Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито», зменшення соціальної напруги і незадоволення якістю отриманих послуг замовників оцінки чи інших заінтересованих в її результатах осіб 07.12.2017 був прийнятий, та відповідно 01.01.2018 вступив в дію, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Вказаним Законом вносяться зміни до Податкового кодексу України та запроваджується Єдина база даних звітів про оцінку, у яку, за результатами проведеної оцінки об’єктів, суб’єкти оціночної діяльності подають звіти про оцінку, що підлягають обов’язковій реєстрації у вказаній базі. Ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку забезпечує Фонд державного майна України.

Автор інформації: Є.М. Корнеєва

Основні положення доповіді І.О. Голоденко

Новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги»

 Дев’ятого листопада 2017 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон України  “Про житлово-комунальні послуги”, який регулює відносини між виконавцями і споживачами ЖКП.

Головна мета закону – зруйнувати монополію ЖЕКів та дозволити споживачам самостійно визначати постачальників послуг на договірних умовах.

Зокрема, в Законі  визначено перелік житлово-комунальних послуг, загальні вимоги щодо надання таких послуг та організаційні засади їх комерційного обліку, порядок оплати за їх надання та застосування соціальних нормативів, порядок і особливості укладання, зміни та припинення договорів суб’єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках. Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет Міністрів

Споживачі вправі укласти договорі на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг: на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрику. Цю норму впровадили, щоб прибрати з ринку монополію. Та поки незрозуміло, як саме цю ідею реалізовуватимуть. Де-юре можна вибрати будь-кого. Але де-факто вдасться вибрати лише управителя – тобто, компанію, яка виконуватиме, по суті, функції ЖЕКів.

Крім цього, закон передбачає монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг.

Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.

Учасники семінару – під час виступу І.О. Голоденко. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару – під час виступу І.О. Голоденко. Фото © І.С. Канзафарова

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території. У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у Типовому договорі Кабміном та додаткові.

З 1 січня 2019 року буде запроваджено професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”.

Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:

  • індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
  • індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
  • колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
  • колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

Зокрема, споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. У багатоквартирному будинку таке можливе тільки за згодою всіх мешканців (колективний споживач). Окрім того, про розірвання договору потрібно попередити виконавця послуг за два місяці.

Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо вона надана неякісно. Не отримав послуги – не плати взагалі. Але механізм доведення цього поки не розроблений.

Деякі норми вищезгаданого Закону будуть введені в дію з 1 січні 2019 року: нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів.

Автор інформації: І.О. Голоденко

Основні положення доповіді М.С. Федорко

Огляд окремих законодавчих змін в сфері аліментних правовідносин батьків та дітей

Восьмого липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який вніс деякі зміни у Сімейний кодекс (далі – СК), Цивільний процесуальний кодекс (далі – ЦПК) та інші нормативні акти, які регулюють аліментування дітей. Розглянемо деякі з цих змін докладніше.

Так, ч. 1 ст. 179 СК тепер закріплює, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. До речі, у попередній редакції закріплювалося, що власником аліментів є той з батьків, на ім’я кого вони виплачуються. Вважаємо, що визнання дитини власником аліментів є цілком логічним та відповідає концепції права власності, втіленої в українському законодавстві.

М.С. Федорко – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова
М.С. Федорко – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова

Статтю 182 СК доповнено нормами, які розширюють обставини, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Тепер це можуть бути: наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (цей мінімум для працездатних осіб, згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становить: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня), якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Змінився мінімальний розмір аліментів на одну дитину. Якщо стара редакція ст. 184 СК передбачала граничний мінімальний розмір аліментів у 30%, тепер ця межа не може бути меншою, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. прожиткові мінімуми для дитини відповідного віку складають: для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1492 гривні, з 1 липня – 1559 гривень, з 1 грудня – 1626 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 гривень, з 1 липня – 1944 гривні, з 1 грудня – 2027 гривень.

Внесено зміни до порядку стягнення аліментів. Раніше передбачені добровільний порядок (шляхом укладення договору про сплату аліментів на  дитину) та судовий порядок залишилися, але в рамках судового порядку, окрім позову, той з батьків, з ким проживає дитина, або особа, з ким проживає дитина, може звернутися за видачею судового наказу. При цьому розмір аліментів може визначатися як у твердій грошовій сумі (тут діє мінімальний 50%-вий розмір), так і в частці від заробітку. Норма ч. 5 ст. 183 СК закріплює розмір часток, які стягуються в рамках судового наказу:  на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Перевага запровадження наказового провадження безспірна, адже значно спрощується та оперативно розглядається питання по суті. Так, статтею 102 ЦПК України визначено, що після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання.

Змінились підходи щодо визначення заборгованості за аліментами. Згідно зі ст. 195 СК заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Змін зазнало і положення законодавства про сплату неустойки у разі заборгованості за аліментами. Так, законодавець конкретизував, що пеня у розмірі 1% за кожен день прострочення буде виплачуватися від дня прострочення до дня повного погашення заборгованості або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. При цьому сума такої неустойки не може перевищувати 100% від заборгованості. Таке нововведення захищає інтереси платника аліментів, оскільки убезпечує його від сплати надмірно великих сум неустойки.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

З 06.02.2018 р. на сайті Міністерства юстиції почав діяти Єдиний реєстр боржників аліментів. Відтепер інформація щодо злісних неплатників аліментів, які мають заборгованість більше трьох місяців, є загальнодоступною. А з 6 березня 2018 року має запрацювати система щомісячного моніторингу закону про посилення відповідальності за несплату аліментів в дії з фіксуванням статистики і показників у регіонах.

Також, 6 лютого 2018 року набув чинності Закон «Про посилення відповідальності за несплату аліментів». Згідно із цим законом, у разі, якщо заборгованість по виплаті аліментів перевищить 6 місяців, боржник вважається злісним з відповідними правовими наслідками у вигляді обмежень: у праві виїзду за кордон, управління авто (заборона управління від 3 до 6 місяцв), користуванні мисливською і пневматичною зброєю. Проте санкція у вигляді обмеження на управління авто не буде застосовуватися, якщо він заробляє за допомогою автомобіля, утримує інваліда, проходить строкову військову службу або мобілізований, а також якщо проходить службу в АТО. Крім того, вводиться адміністративна відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. За роботу боржнику будуть нараховувати плату не менше мінімальної, яка піде на погашення заборгованості за аліментами. У разі ухилення від робіт, боржника можуть заарештувати на строк до 15 діб.

Зазначеним Законом було внесено зміни й до СК. Так, ст. 157 доповнено п. 5, згідно з яким той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Автор інформації: М.С. Федорко

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР, ПРИСВЯЧЕНИЙ НОВЕЛАМ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА (14.02.2018)

Чотирнадцятого  лютого 2018 року  на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар, присвячений новелам цивільного процесуального законодавства, на якому як доповідач виступила старший викладач кафедри, адвокат Юлія Олексіївна Пилипенко.

Ю.О. Пилипенко – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова
Ю.О. Пилипенко – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова

Свою доповідь вона присвятила ухваленому Верховною Радою 28 листопада 2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ, який з 15 грудня 2017 р. набрав чинності. Цей Закон став однією з ланок судової реформи та відобразив конституційні зміни, що набрали чинності ще 30 вересня 2016 р.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Зокрема вона зазначила, що в новій редакції Цивільний процесуальний кодекс: запроваджує нові інститути та поняття цивільного процесуального права (малозначні спори, малозначні справи, справи незначної складності);   передбачає новий зміст, порядок та строки подання заяв по суті, клопотань, зокрема заяв про відвід суддів; вносить зміни до строків та порядку подання доказів; встановлює адвокатську монополію; вперше передбачає нових процесуальних учасників – експерта з питань права та помічника судді; вносить  зміни до переліку процесуальних прав та обов’язків сторін; вводить інститути попереднього визначення судових витрат, забезпечення судових витрат та зустрічного зобов’язання позову;  змінює строки розгляду справи по суті; встановлює нові строки та порядок оскарження судових рішень; змінює порядок розгляду справ судом касаційної інстанції тощо.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Революційне нововведення стосується одного з основоположних принципів цивільного права та процесу – відтепер спосіб захисту може бути визначений позивачем на власний розсуд.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Особливістю нової редакції ЦПК України є змога законодавця «йти у ногу» зі  світовим прогресом у сфері комп’ютеризації: передбачено запуск і початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечить обмін документами (надсилання та отримання документів, зокрема електронних доказів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що дозволить суду проводити розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі.

А.Р. Романов – під час семінару. Фото © І.С. Канзафарова
А.Р. Романов – під час семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Приймаючи вищезазначені зміни, законодавець розраховує на те, що внесені зміни сприятимуть подоланню процесуальних проблем, що до цього часу перешкоджали швидкому та ефективному судовому захисту в Україні. З цією метою запроваджено нові процесуальні механізми: розгляд справ у спрощеному провадженні, відповідальність за зловживання правами та введення суду в оману, впровадження «електронного суду».

В.А. Завертнева-Ярошенко – під час семінару. Фото © І.С. Канзафарова
В.А. Завертнева-Ярошенко – під час семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Внесені зміни містять також і негативні моменти. Так, нова редакція Цивільного процесуального кодексу містить велику кількість термінів, що носять оціночний характер та не мають нормативного визначення, що є неприпустимим. Крім того, надто великий обсяг питань, без чіткої прив’язки до меж норм закону, віднесено до дискреційних повноважень суду, що тягне за собою можливість суб’єктивного відношення суду до справи та учасників процесу.

Неприйнятним у змінах, що відбулися, зокрема, є той факт, що Закон не передбачив перехідного періоду для справ, провадження у яких було розпочато до набрання ним чинності. Подібний стан речей призвів до звуження обсягу процесуальних прав учасників, фактично не дав можливості судам та учасникам судового спору «закінчити гру за тими правилами, за якими її було розпочато», що прямо суперечить положенням ст. 22 Конституції України.

Безумовно, внесення змін є необхідною умовою для здійснення судової реформи та побудови системи чесного та прозорого правосуддя. Проте діюча редакція ЦПК України поки що не відповідає повною мірою поставленим судовою реформою цілям і не може стовідсотково забезпечити захист осіб, що звертаються до суду, для відновлення своїх порушених прав та інтересів, і потребує безлічі законодавчих змін, доповнень і роз’яснень.

Ю.О. Пилипенко – під час дискусії. Фото © І.С. Канзафарова
Ю.О. Пилипенко – під час дискусії. Фото © І.С. Канзафарова

Питання, висвітлені у доповіді Ю.О. Пилипенко, були із зацікавленістю обговорені учасниками семінару. Активну участь у дискусії взяли доценти О.М. Потопахіна, В.В. Валах, магістрант 5 курсу денної форми навчання спеціальності “Право” економіко-правового факультету ОНУ імені І.І. Мечникова А.Р. Романов та ін.

Автор інформації:  Ю.О.  Пилипенко

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР “НОВЕЛИ У ПЕНСІЙНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ”

Третього  листопада 2017 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар «Новели у пенсійному законодавстві України», на якому як доповідач виступила кандидат юридичних наук, доцент О.М. Потопахіна.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

 У своїй доповіді вона, зокрема, зазначила, що 3 жовтня 2017 р. Верховна Рада України ухвалила законопроект № 6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», 8 жовтня 2017 р. його підписав Президент України, а вже  11 жовтня 2017 р. він набрав чинності.

Цей Закон не можна вважати пенсійною реформою. Його назва – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій». В новому Законі термін «пенсійна реформа» відсутній. Якщо реформуванням вважати скасування спеціальних пенсій, то вони вже були скасовані Законом України № 213  від 02.03.2015 р.  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Це втручання у солідарну систему, не запроваджуючи другий рівень – накопичувальний, тим самим не стимулюється розвиток третього рівня.

Поряд із вдосконаленням, уніфікацією та кодифікацією правових інститутів у пенсійній сфері, слід створювати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему. Як свідчить практика застосування пенсійного законодавства, реалізація багатьох норм законів про пенсійне забезпечення у теперішній час пов’язана  з наявністю чисельних підзаконних нормативно-правових актів, а також роз’яснень різних органів виконавчої влади (зокрема, щодо умов і порядку призначення пенсій, їх перерахунку, обчислення страхового стажу та заробітку, використання норм раніше діючого законодавства тощо). Це не завжди стосується випадків, прямо передбачених законом, а є наслідком прогалин у ньому або недостатньої конкретизації тих чи інших правових норм. Результатом є велика кількість спорів (у тому числі – судових) між учасниками пенсійних правовідносин.

О.М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова
О.М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова

Позитивним моментом є те, що частина людей справді отримає підвищені виплати, відбудеться уніфікація пенсійного законодавства. Сьогодні у нас в законах було дуже багато змін, інколи вносились “зміни на зміни”. Це спричиняло чимало звернень до судів щодо неправильності, несправедливості нарахувань. Новий Закон уніфіковує законодавство, яке стане значно простішим.

В Законі є зміни до поточного законодавства, але не завжди в кращу сторону. Більшість змін до базового Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не відповідають Конституції України та не забезпечують виконання основної мети – належного соціального захисту громадян, оскільки в більшості випадків вони погіршують тією чи іншою мірою раніше встановлені правові норми. Ця так звана пенсійна реформа порушує щонайменше три статті Конституції, зменшуючи пенсії для громадян та завуальовано підвищуючи пенсійний вік. Хоча там приховано ще багато інших негативних аспектів.

Так, неприйнятною у цьому Законі є, насамперед, зміна коефіцієнту розрахунку пенсій – з 1,35 на 1. Це одразу ставить людей у нерівні умови. Адже тим, хто вийде на пенсію до кінця 2017 року, розраховуватимуть виплати, помножуючи на коефіцієнт 1,35, а з 2018 року – на 1. Уряд стверджує, що він знівелює цей момент підняттям мінімальної зарплати.  Якщо людина працює в державній установі, то, можливо, їй буде легше, але ж бізнес сплачує зарплати не ті, які встановлює уряд, а які заробляє. А якщо компанія не зможе підвищити мінімальну зарплату?

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

 З 1 жовтня 2017 року скасували 15-ти відсотковий податок з пенсій працюючих пенсіонерів. Постає запитання: а навіщо було його вводити?

 Крім того, формально пенсійний вік не підвищується. Але за рахунок  підвищення вимог до  страхового стажу багато людей не зможуть піти  на пенсію у 60 років, а будут працювати до 63 та більше років. Для окремих категорій громадян, які не мають відповідного мінімального страхового стажу, збільшується вік виходу на пенсію. Для частини людей з набуттям чинності цього закону пенсійний вік становитиме 63–65 років. Слід зауважити, що середній вік життя, особливо українських чоловіків, продовжує скорочуватись.  І справедливо було б спочатку провести медичну реформу, відновити повноцінну первинну медичну допомогу, а потім вже підвищувати пенсійний вік. До речі, не так давно Польща зменшила пенсійний вік для своїх громадян.

 Ще одна новація полягає в тому, що люди, які сьогодні не сплачують єдиний соціальний внесок, взагалі не отримуватимуть пенсію. Цій категорії громадян держава фактично нічого не пропонує. Аналогічна ситуація з мільйонами трудових мігрантів, які сьогодні працюють поза межами країни. Ну, не вони винні в тому, що в Україні немає роботи й держава мало що зробила для створення робочих місць!

В.І. Труба – учасник семінару. Фото © І.С. Канзафарова
В.І. Труба – учасник семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Нові зміни підвищують вимоги до страховогу стажу для призначення пенсії. Мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію: у 2017 році – залишається 15 років; у 2018 році право на призначення пенсії мають тільки ті люди, у яких є 25 років страхового стажу; з 2019 року з кожним роком мінімальний страховий стаж буде збільшуватися на 1 рік, поки у 2028 році не становитиме 35 років.

У Законі передбачається можливість купівлі стажу, якого не вистачає для призначення пенсії. Для цього необхідно доплатити взноси за недопрацьовані роки.  При цьому застосовується додатковий коефіцієнт для мінімального страхового стажу. Для людей, у яких страховий стаж становить менше 15 років, передбачена соціальна допомога. Подібна норма є в деяких країнах, але вона супроводжується такими речами, як соціальне харчування, житло, будинки для людей похилого віку тощо. Це ціла соціальна інфраструктура з відповідними видатками з державного бюджету.

Ще такий момент. Закон потребує суттєвого коригування, оскільки покращення вже призначених пенсій через проведену оптимізацію іх заробітку відбудеться. Але щодо осіб не пенсійного віку позитивних перспектив  в пенсійному забезпеченні не передбачається. За цим законом пенсія для тих, кому сьогодні 35-40 років, взагалі не передбачена.

Вказані нововедення не є вичерпними.

Отже, прийняття зазначеного Закону не вирішує жодних завдань, що постають перед пенсійною системою України. Негативним є те, що до впровадження реформ, зокрема, пенсійної, не готові ні держава, ні суспільство – у зв’язку з відсутністю економічних можливостей для цього. Якщо оцінювати загалом зміни до пенсійного законодавства, то складається враження, що, в першу чергу, вони спрямовані на поповнення Пенсійного фонду за рахунок самих пенсіонерів, шляхом ліквідації їх соціально-правових гарантій, передбачених нормами Конституції України, що і викликає занепокоєння у населення.

Проведення будь-якої реформи потребує відповідного фінансового забезпечення. Жоден закон не буде діяти, якщо відсутня фінансова підтримка для його впровадження. Зараз також важливо не утримувати пенсіонерів від подальшої продуктивної праці шляхом зменшення пенсійного забезпечення або відмови у продовженні трудових відносин у зв’язку з виходом на пенсію, а, навпаки, заохочувати їх правовими нормами та економічними засобами.

Тому першими повинні запроваджуватися економічні реформи в різноманітних галузях господарства, а вже на їх базі – соціальні реформи!

Також важливим аспектом реформування країни є адміністративно-територіальна реформа – з наданням головам обласних державних адміністрацій широких повноважень в економічній і соціальних сферах підпорядкованого регіону, щоб основним показником їх діяльності став ефективний розвиток регіону як важливої складової держави в цілому. Такий підхід забезпечить створення нових робочих місць, стабілізує ринок праці, виявить потребу в кваліфікованих кадрах, надасть можливість громадянам працювати в Україні, а не за кордоном.

Важливим питанням є гармонізація національного пенсійного законодавства з міжнародно-правовими нормами у сфері соціального забезпечення, а також із законодавством країн, з якими Україна має і розвиває соціально-економічні зв’язки (країни СНД, Євросоюзу та ін.). Актуальним є міждержавне договірно-правове регулювання питань пенсійного забезпечення.

Автор інформації: О.М. Потопахіна

Седьмые юридические диспуты по актуальным проблемам частного права

Двадцать шестого мая 2017 года на экономико-правовом факультете Одесского национального университета имени И.И. Мечникова состоялась Международная научно-практическая конференция “Седьмые юридические диспуты по актуальным проблемам частного права”, посвященная памяти Е.В. Васьковского.

Перед началом конференции. Слева направо: А.Н. Апаров, А.М. Гниздовская, Т.В. Журавлева, М.А. Тихонова. Фото © И.С. Канзафарова
Перед началом конференции. Слева направо: А.Н. Апаров, А.М. Гниздовская, Т.В. Журавлева, М.А. Тихонова. Фото © И.С. Канзафарова

В качестве организатора конференции выступила кафедра гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова. В конференции приняли участие представители трех стран: Украины, Российской Федерации и Республики Беларусь.

При открытии конференции с приветственным словом к участникам обратились: В.И. Труба, кандидат юридических наук, профессор, Заслуженный юрист Украины, декан экономико-правового факультета Одесского национального университета имени И.И. Мечникова; И.С. Канзафарова, доктор юридических наук, профессор, Заслуженный юрист Украины, заведующая кафедрой гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова.

Пленарное заседание. За трибуной – Р.Н. Минченко. В президиуме (слева направо): И.С. Канзафарова, В.И. Труба, С.Е. Морозова. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. За трибуной – Р.Н. Минченко. В президиуме (слева направо): И.С. Канзафарова, В.И. Труба, С.Е. Морозова. Фото © Л.П. Мартынюк

На пленарном заседании были рассмотрены актуальные вопросы правового регулирования отношений в сфере частного права, среди которых особый интерес вызвали проблемы, освещенные в докладах:

доктора юридических наук, профессора, профессора кафедры гражданско-правовых наук Харьковского национального университета внутренних дел Святослава Александровича Слипченко (тема доклада: “Понятия “переход” и “отчуждение” в гражданском обороте”);

Пленарное заседание. В президиуме (слева направо): Ю.М. Жорнокуй и С.А. Слипченко. Стоит – Л.М. Токарчук. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. В президиуме (слева направо): Ю.М. Жорнокуй и С.А. Слипченко. Стоит – Л.М. Токарчук. Фото © Л.П. Мартынюк

доктора юридических наук, профессора, Заслуженного юриста Украины, заведующей отделом мониторинга законодательства Института законодательства Верховной Рады Украины Раисы Николаевны Минченко (тема доклада: “Высший специализированный суд – Высший суд по вопросам интеллектуальной собственности в системе судов Украины”);

кандидата юридических наук, доцента, доцента кафедры административного и хозяйственного права Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Андрея Владимировича Смитюха (тема доклада: “Бестелесное имущество и символические оборотоспособные объекты”);

Пленарное заседание. За трибуной – Ю.М. Жорнокуй. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. За трибуной – Ю.М. Жорнокуй. Фото © Л.П. Мартынюк

кандидата юридических наук, начальника отдела обеспечения деятельности Председателя и секретаря судебной палаты Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел Стеллы Евгеньевны Морозовой (тема доклада: “Частноправовая защита гражданских прав в коллективном формате”);

доктора юридических наук, доцента, заведующего кафедрой гражданского права и процесса Харьковского национального университета внутренних дел Юрия Михайловича Жорнокуя (тема доклада: “Предмет акционерного договора в разных юрисдикциях”);

Пленарное заседание. Стоит – А.А. Штанько. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. Стоит – А.А. Штанько. Фото © Л.П. Мартынюк

кандидата юридических наук, адвоката Анатолия Анатольевича Федорова (тема доклада: “Пути построения теории эквивалентов в изобретательском праве”);

кандидата юридических наук, профессора, Заслуженного юриста Украины, декана экономико-правового факультета Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Вячеслава Ивановича Трубы (тема доклада: “Право общей собственности супругов”).

Пленарное заседание. В.И. Труба. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. В.И. Труба. Фото © Л.П. Мартынюк

В рамках конференции был проведен мастер-класс по спортивному праву, в качестве докладчиков-экспертов на котором выступили:

Андрей Николаевич Апаров, доктор юридических наук, доцент, и.о. заведующего кафедрой хозяйственного и транспортного права Киевской государственной академии водного транспорта;

Татьяна Васильевна Журавлева, соискатель кафедры теории и истории государства и права юридического факультета Белорусского государственного университета, член комиссии по спортивному праву ОО “Белорусский республиканский союз юристов” (г. Минск, Республика Беларусь);

Максим Олегович Ткалич, кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры гражданского права Запорожского национального университета (г. Запорожье, Украина);

Мария Анатольевна Тихонова, кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры гражданско-правовых дисциплин Харьковского национального университета внутренних дел (г. Харьков, Украина);

Анатолий Анатольевич Федоров, кандидат юридических наук, доцент, адвокат (г.Одесса, Украина);

Анна Михайловна Гниздовская, кандидат юридических наук, председатель АО “Юрис Феррум” (г. Одесса, Украина).

Мероприятие подобного рода в Украине проводилось впервые.

Более подробно смотри: http://onucivil.com.ua/ru/27-05-2017

Секционное заседание. За трибуной – О.Н. Потопахина. В президиуме (слева направо): А.А. Штанько, Т.В. Журавлева, С.Е. Морозова. Фото © И.С. Канзафарова
Секционное заседание. За трибуной – О.Н. Потопахина. В президиуме (слева направо): А.А. Штанько, Т.В. Журавлева, С.Е. Морозова. Фото © И.С. Канзафарова

На секционных заседаниях высокую оценку получили доклады:

кандидата юридических наук, доцента, доцента кафедры гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Виктории Владимировны Валах “Отдельные вопросы разграничения категорий “слияние” и “присоединение” при реорганизации юридических лиц” (г. Одесса, Украина);

Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова
Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова

кандидата юридических наук, старшего научного сотрудника Национальной академии прокуратуры Украины, начальника отдела научно-методического обеспечения прокурорской деятельности вне сферы уголовной юстиции Научно-исследовательского института Артема Александровича Штанько “Способы судебной защиты права собственности и других вещных прав: вопросы относительно формирования системы” (г. Киев, Украина);

кандидата юридических наук, доцента, доцента кафедры гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Ольги Николаевны Потопахиной “Понятие и содержание трудового договора как основание для определения его функций” (г. Одесса, Украина) и др.

Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова
Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова

В рамках конференции состоялся Седьмой Международный конкурс научных юридических работ имени Е.В. Васьковского, победителями которого стали: I место – Анатолий Анатольевич Федоров, кандидат юридических наук, адвокат, г. Одесса, Украина (тема конкурсной работы: “Теория эквивалентов в изобретательском праве”); II место – Анна Евгеньевна Царева, соискатель кафедры гражданского и предпринимательского права Всероссийского государственного университета юстиции (РПА Минюста России), г. Москва, Российская Федерация (тема конкурсной работы: “Гражданско-правовые способы поддержки коммерциализации интеллектуальной собственности в России”; III место – Лилия Павловна Мартынюк, студентка III курса дневной формы обучения специальности “Правоведение” экономико-правового факультета Одесского национального университета имени И.И. Мечникова (тема конкурсной работы: “Возмещение убытков как правовое последствие нарушения договоров по законодательству Украины, Германии и Франции”).

Информацию подготовила: Е.М. Корнеева

Чергове засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення

Двадцятого квітня 2017 року на ЕПФ ОНУ імені І.І. Мечникова відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення за темою: «Основні напрямки удосконалення законодавства України про працю та охорону праці».

Після засідання гуртка
Після засідання гуртка

Одним із основних трудових прав людини є право на здорові та безпечні умови праці, проголошене в міжнародних актах, національному законодавстві. Забезпечення закріпленого у ч. 4 ст. 43 Конституції України права кожного на належні, безпечні і здорові умови праці здійснюється за допомогою комплексу правових норм, які традиційно включаються до інституту «Охорона праці» як складової системи трудового права.

Студентами економіко-правового факультету були підготовлені доповіді за різною тематикою (в рамках теми засідання гуртка), зокрема значна увага була приділена питанням удосконалення законодавства України про працю та охорону праці, аналізу положень проекту Трудового кодексу України у відповідній частині.

Особливо слід відзначити доповіді студентів 4 курсу економіко-правового факультету: Є. Гоголь, В. Бутенко, В. Ворончук, К. Войтович, А. Крижановської, Е. Кристєвої. Активну участь в обговоренні дискусійних питань взяли А. Кульбаба та В. Мурин.

В результаті роботи студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення було проведено обговорення найактуальніших та найдискусійніших питань щодо удосконалення законодавства про охорону праці.

Наступне засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення планується провести наприкінці червня 2017 року на тему: «Правове регулювання охорони праці жінок».

Інформацію та фотографію надала О.М. Потопахіна