Седьмые юридические диспуты по актуальным проблемам частного права

Двадцать шестого мая 2017 года на экономико-правовом факультете Одесского национального университета имени И.И. Мечникова состоялась Международная научно-практическая конференция “Седьмые юридические диспуты по актуальным проблемам частного права”, посвященная памяти Е.В. Васьковского.

Перед началом конференции. Слева направо: А.Н. Апаров, А.М. Гниздовская, Т.В. Журавлева, М.А. Тихонова. Фото © И.С. Канзафарова
Перед началом конференции. Слева направо: А.Н. Апаров, А.М. Гниздовская, Т.В. Журавлева, М.А. Тихонова. Фото © И.С. Канзафарова

В качестве организатора конференции выступила кафедра гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова. В конференции приняли участие представители трех стран: Украины, Российской Федерации и Республики Беларусь.

При открытии конференции с приветственным словом к участникам обратились: В.И. Труба, кандидат юридических наук, профессор, Заслуженный юрист Украины, декан экономико-правового факультета Одесского национального университета имени И.И. Мечникова; И.С. Канзафарова, доктор юридических наук, профессор, Заслуженный юрист Украины, заведующая кафедрой гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова.

Пленарное заседание. За трибуной – Р.Н. Минченко. В президиуме (слева направо): И.С. Канзафарова, В.И. Труба, С.Е. Морозова. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. За трибуной – Р.Н. Минченко. В президиуме (слева направо): И.С. Канзафарова, В.И. Труба, С.Е. Морозова. Фото © Л.П. Мартынюк

На пленарном заседании были рассмотрены актуальные вопросы правового регулирования отношений в сфере частного права, среди которых особый интерес вызвали проблемы, освещенные в докладах:

доктора юридических наук, профессора, профессора кафедры гражданско-правовых наук Харьковского национального университета внутренних дел Святослава Александровича Слипченко (тема доклада: “Понятия “переход” и “отчуждение” в гражданском обороте”);

Пленарное заседание. В президиуме (слева направо): Ю.М. Жорнокуй и С.А. Слипченко. Стоит – Л.М. Токарчук. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. В президиуме (слева направо): Ю.М. Жорнокуй и С.А. Слипченко. Стоит – Л.М. Токарчук. Фото © Л.П. Мартынюк

доктора юридических наук, профессора, Заслуженного юриста Украины, заведующей отделом мониторинга законодательства Института законодательства Верховной Рады Украины Раисы Николаевны Минченко (тема доклада: “Высший специализированный суд – Высший суд по вопросам интеллектуальной собственности в системе судов Украины”);

кандидата юридических наук, доцента, доцента кафедры административного и хозяйственного права Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Андрея Владимировича Смитюха (тема доклада: “Бестелесное имущество и символические оборотоспособные объекты”);

Пленарное заседание. За трибуной – Ю.М. Жорнокуй. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. За трибуной – Ю.М. Жорнокуй. Фото © Л.П. Мартынюк

кандидата юридических наук, начальника отдела обеспечения деятельности Председателя и секретаря судебной палаты Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел Стеллы Евгеньевны Морозовой (тема доклада: “Частноправовая защита гражданских прав в коллективном формате”);

доктора юридических наук, доцента, заведующего кафедрой гражданского права и процесса Харьковского национального университета внутренних дел Юрия Михайловича Жорнокуя (тема доклада: “Предмет акционерного договора в разных юрисдикциях”);

Пленарное заседание. Стоит – А.А. Штанько. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. Стоит – А.А. Штанько. Фото © Л.П. Мартынюк

кандидата юридических наук, адвоката Анатолия Анатольевича Федорова (тема доклада: “Пути построения теории эквивалентов в изобретательском праве”);

кандидата юридических наук, профессора, Заслуженного юриста Украины, декана экономико-правового факультета Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Вячеслава Ивановича Трубы (тема доклада: “Право общей собственности супругов”).

Пленарное заседание. В.И. Труба. Фото © Л.П. Мартынюк
Пленарное заседание. В.И. Труба. Фото © Л.П. Мартынюк

В рамках конференции был проведен мастер-класс по спортивному праву, в качестве докладчиков-экспертов на котором выступили:

Андрей Николаевич Апаров, доктор юридических наук, доцент, и.о. заведующего кафедрой хозяйственного и транспортного права Киевской государственной академии водного транспорта;

Татьяна Васильевна Журавлева, соискатель кафедры теории и истории государства и права юридического факультета Белорусского государственного университета, член комиссии по спортивному праву ОО “Белорусский республиканский союз юристов” (г. Минск, Республика Беларусь);

Максим Олегович Ткалич, кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры гражданского права Запорожского национального университета (г. Запорожье, Украина);

Мария Анатольевна Тихонова, кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры гражданско-правовых дисциплин Харьковского национального университета внутренних дел (г. Харьков, Украина);

Анатолий Анатольевич Федоров, кандидат юридических наук, доцент, адвокат (г.Одесса, Украина);

Анна Михайловна Гниздовская, кандидат юридических наук, председатель АО “Юрис Феррум” (г. Одесса, Украина).

Мероприятие подобного рода в Украине проводилось впервые.

Более подробно смотри: http://onucivil.com.ua/ru/27-05-2017

Секционное заседание. За трибуной – О.Н. Потопахина. В президиуме (слева направо): А.А. Штанько, Т.В. Журавлева, С.Е. Морозова. Фото © И.С. Канзафарова
Секционное заседание. За трибуной – О.Н. Потопахина. В президиуме (слева направо): А.А. Штанько, Т.В. Журавлева, С.Е. Морозова. Фото © И.С. Канзафарова

На секционных заседаниях высокую оценку получили доклады:

кандидата юридических наук, доцента, доцента кафедры гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Виктории Владимировны Валах “Отдельные вопросы разграничения категорий “слияние” и “присоединение” при реорганизации юридических лиц” (г. Одесса, Украина);

Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова
Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова

кандидата юридических наук, старшего научного сотрудника Национальной академии прокуратуры Украины, начальника отдела научно-методического обеспечения прокурорской деятельности вне сферы уголовной юстиции Научно-исследовательского института Артема Александровича Штанько “Способы судебной защиты права собственности и других вещных прав: вопросы относительно формирования системы” (г. Киев, Украина);

кандидата юридических наук, доцента, доцента кафедры гражданско-правовых дисциплин Одесского национального университета имени И.И. Мечникова Ольги Николаевны Потопахиной “Понятие и содержание трудового договора как основание для определения его функций” (г. Одесса, Украина) и др.

Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова
Перед заключительным заседанием. Фото © И.С. Канзафарова

В рамках конференции состоялся Седьмой Международный конкурс научных юридических работ имени Е.В. Васьковского, победителями которого стали: I место – Анатолий Анатольевич Федоров, кандидат юридических наук, адвокат, г. Одесса, Украина (тема конкурсной работы: “Теория эквивалентов в изобретательском праве”); II место – Анна Евгеньевна Царева, соискатель кафедры гражданского и предпринимательского права Всероссийского государственного университета юстиции (РПА Минюста России), г. Москва, Российская Федерация (тема конкурсной работы: “Гражданско-правовые способы поддержки коммерциализации интеллектуальной собственности в России”; III место – Лилия Павловна Мартынюк, студентка III курса дневной формы обучения специальности “Правоведение” экономико-правового факультета Одесского национального университета имени И.И. Мечникова (тема конкурсной работы: “Возмещение убытков как правовое последствие нарушения договоров по законодательству Украины, Германии и Франции”).

Информацию подготовила: Е.М. Корнеева

Чергове засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення

Двадцятого квітня 2017 року на ЕПФ ОНУ імені І.І. Мечникова відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення за темою: «Основні напрямки удосконалення законодавства України про працю та охорону праці».

Після засідання гуртка
Після засідання гуртка

Одним із основних трудових прав людини є право на здорові та безпечні умови праці, проголошене в міжнародних актах, національному законодавстві. Забезпечення закріпленого у ч. 4 ст. 43 Конституції України права кожного на належні, безпечні і здорові умови праці здійснюється за допомогою комплексу правових норм, які традиційно включаються до інституту «Охорона праці» як складової системи трудового права.

Студентами економіко-правового факультету були підготовлені доповіді за різною тематикою (в рамках теми засідання гуртка), зокрема значна увага була приділена питанням удосконалення законодавства України про працю та охорону праці, аналізу положень проекту Трудового кодексу України у відповідній частині.

Особливо слід відзначити доповіді студентів 4 курсу економіко-правового факультету: Є. Гоголь, В. Бутенко, В. Ворончук, К. Войтович, А. Крижановської, Е. Кристєвої. Активну участь в обговоренні дискусійних питань взяли А. Кульбаба та В. Мурин.

В результаті роботи студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення було проведено обговорення найактуальніших та найдискусійніших питань щодо удосконалення законодавства про охорону праці.

Наступне засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення планується провести наприкінці червня 2017 року на тему: «Правове регулювання охорони праці жінок».

Інформацію та фотографію надала О.М. Потопахіна

(Русский) НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ СЕМИНАР ПО ВОПРОСАМ СУДЕБНОГО ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛАМ О ПРИЗНАНИИ НАСЛЕДСТВА  ВЫМОРОЧНЫМ

Вибачте, цей текст доступний тільки в “Російська”.

Майстер–клас з питань захисту прав пацієнтів медичних закладів

Дванадцятого грудня 2016 року на економіко-правовому факультеті Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся Майстер–клас “Захист прав пацієнтів медичних закладів: вітчизняний та європейський досвід”.

Перед початком майстер-класу. Зправа наліво: І.О. Бельчиков та його колеги-лікарі. Фото © І.С. Канзафарова
Перед початком майстер-класу. Зправа наліво: І.О. Бельчиков та його колеги-лікарі. Фото © І.С. Канзафарова

Загальна інформація про захід

Ініціатор: Кафедра цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Дата проведення: 12 грудня 2016 року

Час проведення: 14:15 – 18:15

Місце проведення:  Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, корпус гуманітарних навчальних підрозділів (Французький бульвар, 24/26, ауд. 202)

Організатори: Економіко-правовий факультет Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (кафедра цивільно-правових дисциплін; кафедра конституційного права та правосуддя; кафедра кримінального права, кримінального процесу та криміналістики)

Мета проведення заходу: підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів та юристів-практиків у сфері захисту прав пацієнтів медичних закладів; ознайомлення студентів-юристів із специфікою захисту прав пацієнтів медичних закладів

Модератор: Ілона Станіславівна Канзафарова, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Мови заходу: українська, російська

Організаційний внесок не передбачався.

Звіт про захід

Зі вступним словом до учасників заходу звернулась І.С. Канзафарова, яка  обгрунтувала актуальність обраної для розгляду теми та окреслила формат спілкування учасників заходу.

Під час майстер-класу. Зліва направо: В.В. Валах та К.Ю. Кармазіна. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. Зліва направо: В.В. Валах та К.Ю. Кармазіна.
Фото © І.С. Канзафарова
І.О. Бельчиков – під час виступу з доповіддю. Фото © І.С. Канзафарова
І.О. Бельчиков – під час виступу з доповіддю. Фото © І.С. Канзафарова
В.В. Валах – під час виступу з доповіддю. Фото © І.С. Канзафарова
В.В. Валах – під час виступу з доповіддю. Фото © І.С. Канзафарова

На майстер-класі було розглянуто такі питання:

I – «Захист прав пацієнтів медичних закладів: конституційно-правові засади та практика Європейського суду з прав людини» (доповідач: Катерина Юріївна  Кармазіна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного права та правосуддя Одеського  національного університету імені І.І. Мечникова, адвокат, керівник Одеського підрозділу ВГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу»);

Під час майстер-класу. На передньому плані: І.А. Дришлюк. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. На передньому плані: І.А. Дришлюк.
Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. На передньому плані (зліва направо): А.І. Александров, О.І. Миколенко, О.В. Толкаченко. Стоїть К.А. Мхітарян. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. На передньому плані (зліва направо): А.І. Александров, О.І. Миколенко, О.В. Толкаченко. Стоїть К.А. Мхітарян.
Фото © І.С. Канзафарова

II – «Правові основи розголошення лікарської таємниці в Україні» (доповідач: Ігор Олексійович Бельчиков, викладач кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, лікар вищої категорії);

Презентація доповіді І.О. Бельчикова:

Під час майстер-класу. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. Фото © І.С. Канзафарова
С.І. Комаров – під час виступу з доповіддю. Фото © І.С. Канзафарова
С.І. Комаров – під час виступу з доповіддю. Фото © І.С. Канзафарова

III – «Цивільно-правові аспекти захисту прав пацієнтів медичних закладів: вітчизняний досвід» (доповідач: Вікторія Володимирівна Валах, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін  Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, адвокат Юридичної агенції «С.В.С.», член Одеського підрозділу ВГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу»;

Презентація доповіді В.В. Валах:

Файл: Доклад Валах
Размер: 3.5 MB
Під час майстер-класу. Стоїть Е.В. Бережна. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. Стоїть Е.В. Бережна. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу: С.І. Комаров (стоїть), І.О. Бельчиков (сидить). Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу: С.І. Комаров (стоїть), І.О. Бельчиков (сидить).
Фото © І.С. Канзафарова

IV  – «Актуальні питання захисту прав пацієнтів у сфері трансплантології та евтаназії» (доповідач: Сергій Іванович Комаров, лікар-хірург вищої категорії  КУ «Одеській обласний шкірно-венерологічний диспансер», юрисконсульт КУ «Одеській обласний шкірно-венерологічний диспансер».

Презентація доповіді С.І. Комарова:

Під час майстер-класу. А.В. Смітюх. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. А.В. Смітюх. Фото © І.С. Канзафарова

Активну участь в обговоренні зазначених питань взяли:

Еліна Володимирівна Бережна, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, завідувач багатопрофільної поліклініки “Into-Sana”;

Андрій Михайлович Гайса, начальник юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси Комунальної установи “Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі”, адвокат;

Андрій Володимирович Смітюх, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного та господарського права Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Під час майстер-класу. Стоїть Е.В. Бережна. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. Стоїть Е.В. Бережна. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. Зліва направо: І.О. Бельчиков, В.В. Валах, К.Ю. Кармазіна. Фото © І.С. Канзафарова
Під час майстер-класу. Зліва направо: І.О. Бельчиков, В.В. Валах, К.Ю. Кармазіна. Фото © І.С. Канзафарова

Свою думку щодо окремих проблем захисту прав пацієнтів медичних закладів висловили:

Віктор Миколайович Масін, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова;

Юлія Олексіївна Пилипенко, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова;

Каріна Арноївна Мхітарян, аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова;

Артур Ігорович Александров, аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова;

В’ячеслав Граматик, студент економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Автор:   Є. М. Корнеєва

Науково-практичний семінар з питань оплати праці та соціального захисту окремих категорій громадян

Другого грудня 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар з питань оплати праці та соціального захисту окремих категорій громадян.

О. М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова
О. М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова

Як основний доповідач на семінарі виступила кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін О. М. Потопахіна. У своїй доповіді вона: розповіла про сучасний стан правового регулювання оплати праці в Україні; проаналізувала зміни до деяких законодавчих актів України в частині оплати праці, виплати стипендій студентам та пенсій окремим категоріям громадян.

Тези доповіді О. М. Потопахіної

Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (від 15.09.2016 р., реєстраційний № 5130), доопрацьованого Кабінетом Міністрів України та поданого на розгляд Верховної  Ради  03.11.2016 р. – в доопрацьованому  варіанті пропонуються зміни до Кодексу законів про працю України та до Закону України «Про оплату праці», які призведуть до звуження трудових прав працівників, особливо бюджетної сфери.

Учасники семінару. Фото © І. С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І. С. Канзафарова

Крім того, необхідно висловити  заперечення щодо запропонованих змін до статті 95 Кодексу законів про працю України та до статті 3 Закону України «Про оплату праці» (стосовно вилучення з визначення поняття мінімальної заробітної плати положення, яке встановлює, що мінімальна заробітна плата – це заробітна плата за просту, некваліфіковану працю). Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.

Не підтримую запровадження змін до  статті 96 Кодексу законів про працю України та до статті 6 Закону «Про оплату праці» про формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету, на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України, та встановлення його у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, замість норми про затвердження тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати.

О. М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова
О. М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова

Не можна погодитися з пропозиціями про вилучення зі статті 3 Закону «Про оплату праці» норми, згідно з якою до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, та доповнення його нормою в новій статті 31, згідно з якою при обчисленні розміру мінімальної заробітної плати працівника не враховуються лише доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат та проведення доплати до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

З 1 грудня 2016 р. підвищуються посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Уряд 23 листопада прийняв постанову«Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

В. І. Труба – учасник семінару. Фото © І. С. Канзафарова
В. І. Труба – учасник семінару. Фото © І. С. Канзафарова

Проект  акта підготовлено Мінсоцполітики з метою підвищення посадових окладів працівників окремих галузей бюджетної сфери у зв’язку із зростанням з 1 грудня цього року мінімальної заробітної плати з 1450 до 1600 грн.

Зокрема, постановою передбачено підвищення тарифної ставки працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на 150 грн (на 12,7 відсотка) і встановлення її у розмірі 1335 грн. При цьому зберігається діючий грошовий розрив між мінімальною заробітною платою та тарифною ставкою працівника першого тарифного розряду ЄТС у сумі 265 грн.

Відповідно до зростання посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду ЄТС та тарифних коефіцієнтів за розрядами ЄТС підвищуються посадові оклади всім категоріям працівників бюджетної сфери з дотриманням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

В. І. Труба – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова
В. І. Труба – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова

Крім того, для недопущення „зрівнялівки” у посадових окладах окремих категорій працівників постановою передбачено встановлення диференціації розмірів посадових окладів працівників 1-3 тарифних розрядів ЄТС (на 5-10 грн).

Реалізація постанови буде здійснена в межах видатків, передбачених на оплату праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій у 2016 році.

Цікаво, що всюди пишуть, що посадові оклади підвищує уряд. Але ж це здійснено на виконання Закону України “Про державний бюджет на 2016 р.” Адже з 1 грудня мінімальна заробітна плата становить 1600 грн. А уряд встановив тарифну ставку працівника першого тарифного розряду бюджетної сфери у розмірі 1335 грн. Так він виконує рішення суду про встановлення тарифної ставки працівника першого розряду не нижче мінімальної заробітної плати.

Учасники семінару. Фото © І. С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І. С. Канзафарова

Не можуть бути підтримані пропозиції щодо змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо виплати студентам-чорнобильцям соціальної стипендії замість підвищеної стипендії.

Зміни до статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей  58, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших, щодо продовження терміну обмеження розміру пенсій, зупинення  їх виплати ще на один рік, з 31 грудня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., вважаємо неконституційними. Неприпустимими є наміри про перенесення з 1 січня 2017 р. на  1 січня 2018 р. норми про виплату  пенсії у повному розмірі без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення, що передбачається змінами до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Учасники семінару. Фото © І. С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І. С. Канзафарова

Не підтримую внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», щодо вилучення зі статті 9 норм, якими передбачається, що держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму, підвищує розміри стипендій, а матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму. Потребує збереження норма про виплату надбавок до стипендій за успіхи в навчанні, а також щодо підвищених стипендій для окремих категорій молоді.

В. І. Труба (стоїть) і Л. М. Токарчук (сидить). Фото © І. С. Канзафарова
В. І. Труба (стоїть) і Л. М. Токарчук (сидить). Фото © І. С. Канзафарова

Не згодна  із внесенням змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо позбавлення права студентів, учнів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, на виплату їм стипендії в розмірі, який на 50% перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також надання щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій до завершення їх навчання в навчальному закладі.

Не можна  вносити зміни до частин 4  та 6 статті 62 Закону України «Про вищу освіту», зокрема щодо скасування норми, згідно з якою розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії, та запровадження норми про надання соціальних стипендій, виходячи з рівня доходу сім’ї та успіхів у навчанні студентів, а також надання академічних стипендій лише тим особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Норма про встановлення Кабінетом Міністрів України відсотку студентів, які матимуть право на отримання академічних стипендій та в межах якої вчена рада вищого навчального закладу визначатиме частку студентів на отримання академічних стипендій, призведе до ручного управління стипендіальним забезпеченням здобувачів вищої освіти та загрожує скороченням кола осіб, які отримуватимуть стипендію.

О. М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова
О. М. Потопахіна – під час виступу. Фото © І. С. Канзафарова

Декларативною виглядає норма про гарантоване право на виплату соціальної стипендії студентам із числа дітей-сиріт  та  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування, а також  студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, без визначення її гарантованих розмірів.

Не можуть бути підтримані наміри про скасування положень, передбачених частиною 8 статті 62 щодо призначення персональних стипендій студентам, які досягли значних успіхів у навчанні та науковій діяльності.

Протизаконними вважаю пропозиції щодо віднесення до системи професійно-технічної освіти вищих навчальних закладів I рівня акредитації, тобто технікумів, педагогічних училищ тощо, які до 1 серпня 2017 р. не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, що пропонується до підпункту 6 пункту 2  Прикінцевих та перехідних положень.

Замість анулювання підпункту 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону необхідно забезпечити з 1 січня 2017 р. збільшення розміру мінімальної академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць.

Не підтримую пропозиції, що пропонуються до частини 18 статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», згідно з якими передбачається продовження до 31 грудня 2017 р. обмежень у призначенні пенсії науковим працівникам та її обмеження працюючим пенсіонерам розміром 85 відсотків призначеного розміру.


Наведені вище положення викликали дискусію серед учасників семінару. Найактивнішу участь у дебатах взяв декан економіко-правового факультету, професор кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України В. І. Труба.

Автор: О. М. Потопахіна

Науково-практичний семінар з проблем правового регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення

Чотирнадцятого листопада 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар, присвячений проблемам правового регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення.

З доповіддю “Правове регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі” виступив кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін В. М. Масін.

Активну участь у дискусії взяв декан економіко-правового факультету, професор кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України  В. І. Труба.

В. М. Масін – під час виступу на семінарі. Фото © А. Л. Святошнюк
В. М. Масін – під час виступу на семінарі. Фото © А. Л. Святошнюк

Тези доповіді В. М. Масіна

Законом України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» від 06.10.2016 р. № 1669-VIII, який набрав чинності  2 листопада 2016 р., внесено зміни до пунктів 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до вказаних змін, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств та не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до набрання чинності Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року.

У результаті    продовжує діяти мораторій (заборона на відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення).

У власності майже 6,9 млн громадян України на сьогодні знаходиться 30,7 млн  га сільськогосподарських угідь (74 % від площі цих угідь по Україні), у тому числі – 27,1 млн га ріллі (83,5 % від площі ріллі по Україні).

Думки експертів та науковців з питання зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення кардинально різняться: одні наполягають на негайному введенні ринку земель сільськогосподарського призначення;  інші не рекомендують продавати землю в умовах економічної кризи.

Слід диференціювати поняття «ринок земель» та «обіг земель сільськогосподарського призначення».

З правової точки зору ринок земель – це врегульовані нормами чинного законодавства суспільні відносини, що виникають у процесі: реалізації фізичними і юридичними особами, державою і територіальними громадами гарантованого Конституцією України суб’єктивного права власності та інших прав на земельні ділянки; формування і функціонування інфраструктури ринку землі; державного і самоврядного регулювання ринку землі на національному, регіональному та місцевому рівнях; забезпечення захисту прав учасників ринку землі.

Обіг земель сільськогосподарського призначення можна визначити, як врегульовані нормами законодавства суспільні відносини щодо переходу прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з підстав і в порядку, визначених законом, договором, рішенням суду.

Земельним кодексом встановлено, що мораторій діє «до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення». Крім того, вимога про прийняття Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» міститься в Меморандумі, який Україна підписала у 2016 р. з Міжнародним валютним фондом.

Сьогодні в суспільстві та в експертних колах відсутнє консолідоване бачення комплексної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні. Врегулювання даних питань потребує значного обсягу кардинальних змін до чинного законодавства, базисною основою для яких будуть пропозиції учасників парламентських слухань, що мають пройти 21 грудня 2016 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України (проект Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі» (реєстр. № 5266  від 11.10.2016 р.).

У парламенті наразі знаходяться 7 «земельних» законопроектів. Міністерством аграрної політики спільно із Держгеокадастром ще у 2015 році підготовлено власний проект Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

На сьогодні, основними нормативно-правовими актами, що діють у сфері правового регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, є: Конституція України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України.

Реалізація Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Законів України «Про оцінку земель», «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про захист економічної конкуренції», «Про іпотеку».

Основною метою прийняття Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» є включення до економічного обігу земель сільськогосподарського призначення та законодавче закріплення шляхів і правових механізмів подальшого розвитку відносин сільськогосподарського землекористування і власності на землі сільськогосподарського призначення.

Особливістю законопроекту є запровадження національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення, зорієнтованої на: гармонізацію приватних, суспільних та державних інтересів;  посилення ролі держави в сфері обігу земель як консолідатора земель та дієвого інструменту забезпечення стабільності і ефективності сільськогосподарського землекористування;  удосконалення інституту оренди сільськогосподарських земель.

«Національна модель» обігу земель сільськогосподарського призначення полягає у запровадженні гнучкого та ефективного державного регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, із одночасною мінімізацією його потенційно негативних соціально-економічних наслідків.

Захист законних інтересів власників земельних ділянок буде здійснено через: прозорість операцій на ринку земель;  застосування «біржового» механізму купівлі-продажу земельних ділянок; максимальну поінформованість потенційних покупців сільськогосподарських земель про пропозиції на ринку земель.

Запобігання спекулятивним операціям та монополізації ринку земель сільськогосподарського призначення досягається через: обмеження площі земель, що може знаходитись у власності однієї особи (до 200 га);  запровадження регресивної шкали державного мита при перепродажі земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом 10 років з дня укладення договору відчуження (100% від нормативної грошової оцінки, 90%, …, 10%);  встановлення спеціальних вимог до потенційних покупців земельних ділянок.

Підвищенню інвестиційної привабливості та економічної віддачі земель сільськогосподарського призначення, подоланню наслідків надмірної парцеляції (подрібнення земель на невеликі ділянки) сільськогосподарських земель сприятиме консолідація (об’єднання) цих земель.

З метою уникнення подрібнення земельних ділянок сільськогосподарського призначення під час їх успадкування великою кількістю спадкоємців чи зміни власника, встановлюється мінімальний розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягає поділу (встановлюється КМУ).

Для уникнення неконтрольованої зміни цільового призначення та урбанізації сільськогосподарських земель встановлюється 10-річна заборона на зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, крім їх відчуження для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва досягається за рахунок консолідації розрізнених ділянок в єдині зручні для обробітку інвестиційно-привабливі масиви.

Відповідно до проекту, Закон регулює відносини, пов’язані з обігом земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них для: ведення товарного сільськогосподарського виробництва;  ведення фермерського господарства;  ведення підсобного сільського господарства; земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства; земельних часток (паїв).

Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки: надані громадянам для ведення особистого селянського господарства (крім земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);  садівництва;  городництва; сінокосіння та випасання худоби;  на суспільні відносини, що виникають при відчуженні земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Підводячи підсумки, слід підкреслити, що продовження дії мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення зумовлено тим, що до цього часу в Україні не сформовано жодних правових, організаційних або економічних передумов для обігу земель.

А саме:
1) не сформовано базу Державного земельного кадастру, що обумовлює документальну невизначеність  та нечіткість  меж значної кількості земельних ділянок;
2) не проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення;
3) законодавчо не врегульоване питання передачі повноважень органам місцевого самоврядування по розпорядженню землями державної власності;
4) не розроблено нової Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по областях з урахуванням різних природно-кліматичних умов;
5) не запроваджено ефективних регуляторних механізмів для розвитку ринку оренди земель сільськогосподарського призначення, шляхом запровадження інституту застави прав оренди.

Разом із тим, мораторій обмежує права власників земельних ділянок, що закріплені: частиною першою статті 90 Земельного кодексу України (далі – ЗК) та статтею 41 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЗК, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. А статтею 41 Основного Закону кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

                                                                     Автор:  В. М. Масін

Засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення від 9 листопада 2016 р.

Дев‘ятого листопада 2016 р. на економіко-правовому факультеті ОНУ імені І.І. Мечникова відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка з трудового права та права соціального забезпечення, присвячене проблемам впровадження загальнообов’язкового  державного  соціального   медичного  страхування  в Україні, в якому взяли участь 37 осіб.

О.М. Потопахіна (стоїть) – під час засідання гуртка
О.М. Потопахіна (стоїть) – під час засідання гуртка

Рівень медичного обслуговування населення країни зараз не влаштовує ні населення, ні самих медичних працівників. Сфера охорони здоров’я практично не реформувалась і залишилась неефективною системою медичної допомоги населенню. Разом з тим, за роки незалежності спостерігається поява нових форм медичного обслуговування населення, наприклад, широке впровадження приватних клінік, інституту сімейного лікаря, розвинута система платних медичних послуг, що мають право надавати державні установи, медичне страхування та ін.

Однак, появу нових форм медичного обслуговування населення не можна вважати  корінною зміною самої системи охорони здоров’я. Вони не можуть конкурувати з державною системою по масштабах діяльності, є фінансово недоступними для переважної більшості міського населення. Саме тому,  чергове  засідання студентського наукового гуртка з трудового права і права соціального забезпечення було присвячено актуальній темі: «Перспективи та проблеми впровадження загальнообов’язкового  державного  соціального   медичного  страхування  в Україні».

Традиційно робота студентського наукового гуртка розпочалася зі вступного слова керівника гуртка, к.ю.н, доцента кафедри цивільно-правових дисциплін О.М. Потопахіної, яка привітала учасників заходу, відзначила важливість обраної тематики та визначила мету засідання – виявлення основних проблем та недоліків існуючої системи медичного обслуговування в країні, визначення можливих шляхів впровадження системи обов’язкового медичного страхування з подальшим аналізом перешкод та перспектив, що пов’язані з таким реформуванням.

Потім виступив основний доповідач – студентка 3 групи 4 курсу ЕПФ Ірина Гущина, яка зорієнтувала студентів в актуальних питанняу в рамках тематики засідання наукового гуртка, проаналізувала законопроекти, розкрила сучасний стан і перспективи впровадження обов’язкового державного медичного страхування в Україні. Доповідь було доповнено виступом студентки 2 групи 4 курсу ЕПФ Валерії Ворончук,  яка зробила  екскурс в історію виникнення медичного страхування в Україні та дослідила його розвиток.

Під час засідання гуртка
Під час засідання гуртка

Після цього взяла слово адвокат, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін   Одеського національного  університету  імені І.І. Мечникова, кандидат  юридичних наук  В.В. Валах, яка наголосила, що одне з основних протиріч, що стосуються системи охорони здоров’я в Україні, полягає в несумісності сучасних і більш ефективних форм надання медичної допомоги населенню і державної системи охорони здоров’я, яка залишилась адміністративною. Крім того, В.В. Валах, зауважила, що накопичений  багаторічний світовий досвід у галузі медичного страхування свідчить про високу ефективність різних моделей та систем медичного страхування та страхування здоров’я. До теперішнього часу визначаються три основні види фінансування охорони здоров’я: державне, через обов’язкове та добровільне медичне страхування та змішана форма.

Вікторія Володимірівна підкреслила, що ці види у відокремленому вигляді практично не використовуються ні в одній державі, але в деяких державах вони займають домінуюче положення. Так, наприклад, в Англії, Ірландії, Шотландії, Італії та Данії домінує державна система фінансування. У таких країнах, як Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швеція та Японія, домінує система обов’язкового медичного страхування, а у США має перевагу змішана форма фінансування медичної допомоги, де близько 90 % американців користуються послугами приватних страхових компаній. Однією з перших країн, де було запроваджено медичне страхування, є Німеччина.

Співдоповідачем, згідно з регламентом, була призначена студентка 3 групи 4 курсу ЕПФ Анастасія Корденкова, яка проаналізувала світовий досвід медичного страхування і можливість застосування його в нашій країні. Студентка 3 групи 4 курсу ЕПФ Вікторія Мурин додала, що  на сучасному етапі розвитку економіки України необхідно досліджувати тенденції розвитку розвинутих країн у сфері соціального забезпечення. Тільки вивчаючи та аналізуючи зарубіжний досвід, можна планувати формування ефективної економічної моделі соціального страхування України, до того ж належна підтримка держави є важливою й необхідною складовою реформування цієї галузі. Впровадження загальнообов’язкового державного медичного соціального страхування хоча й не вирішить всі проблеми медичної системи України, однак безумовно призведе до підвищення соціальних стандартів держави.

Під час засідання гуртка. Стоять (зліва направо): О.М. Потопахіна, К.Ю. Кармазіна
Під час засідання гуртка. Стоять (зліва направо): О.М. Потопахіна, К.Ю. Кармазіна

Адвокат, доцент кафедри конституційного права та правосуддя   Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, кандидат юридичних наук  К.Ю. Кармазіна висловила свою чітку позицію з цього питання та зробила висновок: «Протягом останніх років вже було розглянуто кілька альтернативних законопроектів, що безпосередньо стосуються загальнообов’язкового медичного страхування, але жодний з них ще не було прийнято, через існування певних проблемних питань, що перешкоджають впровадженню такого виду страхування, а саме: за Конституцією України медична допомога має статус безкоштовної, і сплата страхових внесків на соціальне медичне обов’язкове державне страхування буде автоматично порушувати норми Конституції України».

О.М. Потопахіна  додала: «Якщо буде збільшено нарахування на фонд оплати праці, то для роботодавців буде вигідніше використовувати тіньові схеми оплати праці робітників, що призведе до обмеження її зростання». Дуже важливо, щоб Україна при запровадженні страхової медицини, нової системи надання медичної допомоги, введенні платної медицини та системи оплати за надані послуги перейняла позитивний світовий досвід та врахувала ті помилки, через які пройшли інші країни.

Загалом засідання пройшло на високому науковому рівні, у формі дискусії, під час якої учасники порушували як теоретичні, так і практичні проблеми медичного обслуговування. Слід окремо відзначити студентів, які брали активну участь в обговоренні проблемних питань та висловлювали, обґрунтовували свою точку зору. Зокрема, це: студентка 1 групи 4 курсу ЕПФ Марія Захарченко, студент 2 групи 4 курсу ЕПФ Олександр Рябоконь, студент 5 групи 4 курсу ЕПФ Владислав Фірсов, студент 6 групи 4 курсу ЕПФ Вадим Магазинник та інші.

Студенти на засіданні гуртка, обговорюючи спірні питання між собою, з керівником гуртка, із запрошеними спеціалістами, отримали досвід виступу з доповідями перед аудиторією та набули досвід мислити самостійно.

Автор інформації:  О.М. Потопахіна

Науково-практичний семінар з проблем відповідальності перевізника за договором перевезення пасажира та багажу морським транспортом у міжнародному сполученні

Двадцять третього травня 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар з проблем відповідальності перевізника за договором перевезення пасажира та багажу морським транспортом у міжнародному сполученні. Як доповідач виступила аспірантка кафедри Тетяна Ілюшина (науковий керівник:  кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, доцент кафедри загальноправових дисциплін та міжнародного права ОНУ імені І.І. Мечникова Є.Д. Стрельцова).

IMG_8075

Доповідач звернув увагу на те, що  у сучасних умовах інтенсивних міжнародних інтеграційних процесів в економічній сфері важливу роль відіграє транспорт. Міжнародні перевезення виступають сполучною ланкою між економіками держав, окремих регіонів і континентів, забезпечуючи активний розвиток міжнародної торгівлі і переміщення людей. Морський транспортний комплекс є багатофункціональною структурою, що задовольняє потреби національної економіки у транспортному забезпеченні.

На сьогоднішній день виконання міжнародних пасажирських перевезень в Україні можливо тільки за умови відповідності технічного морехідного стану судна-перевізника технічним нормам, а також відповідності інфраструктурної системи морських портів і пасажирських вокзалів експлуатаційним нормам. При цьому Кабінет Міністрів України визначив спеціалізацію морських портів України. Це закріплено розпорядженням Кабміну № 548 від 11 липня 2013 року.

Доповідач зазначив, що в українському законодавстві основними нормативно-правовими актами, що визначають підстави і межі відповідальності перевізника за договором перевезення пасажира та багажу морським транспортом, є Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) та Кодекс торговельного мореплавства України (далі – КТМ України). Фактично, переважна кількість відповідних норм КТМ України відповідає основним принципам, які закладені в міжнародно-правовому акті в сфері пасажирських перевезень, а саме – Афінській конвенції про перевезення морем пасажирів та багажу 1974 року, в редакції лондонських протоколів 1976, 1990 і 2002 років (далі – Афінська конвенція 1974 року), до якої Україна приєдналася в 1994 році.

IMG_8076

Доповідач звернув увагу на те, що саме зазначена конвенція дає детальне визначення поняття «міжнародне перевезення», під яким розуміється перевезення, при якому відповідно до договору перевезення місце відправлення і місце призначення розташовані в двох різних державах або в одній державі, якщо відповідно до договору перевезення або передбаченим рейсом проміжний порт заходу знаходиться в іншій державі. Було також відзначено, що ЦК України та КТМ України не містять чіткого розмежування понять “перевезення” і “міжнародне перевезення” (на відміну, наприклад, від Кодексу торговельного мореплавства Російської Федерації).

Кандидат юридичних наук, доцент В.В. Валах зауважила, що ключовим моментом є те, що зазначені нормативно-правові акти презюмують наявність вини перевізника у разі розгляду справ про настання відповідальності. ЦК України, в Главі 64, передбачає підстави відповідальності перевізника.

Доповідач зазначив, що тотожні за змістом підстави відповідальності перевізника містяться і в КТМ України, але вони стисло викладені в одній статті. Отже, до підстав цивільно-правової відповідальності перевізника за договором перевезення пасажира та багажу морським транспортом закон відносить: порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення; затримку відправлення пасажира; порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення (зазначена підстава з невідомих причин взагалі відсутня в КТМ України, в той час як ЦК України чітко вказує на зобов’язання перевізника в зазначеному випадку сплатити штраф пасажиру в разі, якщо він не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров’ю пасажирів, або інших обставин, що не залежать від перевізника); втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти (ця підстава також закріплена в ч. 2 ст. 193 КТМ України і покладає майнову відповідальність на перевізника, якщо він не доведе, що нестача, пошкодження або прострочення в доставці сталися не з його вини. Проте ЦК України чітко вказує часові обмеження відповідальності перевізника в цьому випадку, наприклад, з моменту прийняття вантажу, багажу, пошти до перевезення і до видачі одержувачу); шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю пасажира (ЦК України в зазначеному випадку відсилає до положень Глави 82 в питанні відшкодування шкоди, а КТМ України передбачає настання відповідальності перевізника тільки за умови, що подія, в результаті якої було завдано шкоду, сталася під час перевезення і була наслідком вини або недбалості перевізника, його працівників, агентів, які діють в межах своїх службових обов’язків).

IMG_8079

Кандидат юридичних наук, доцент О.В. Толкаченко припустила, що різниця в обсязі та повноті правового регулювання підстав відповідальності морського перевізника за договором перевезення пасажира та багажу зумовлена ​​тим, що ЦК України регламентує загальні правила перевезення усіма без винятку транспортними засобами, в той час як КТМ України має спеціальний напрям регулювання. Крім того, чинне законодавство не містить єдиного підходу до визначення умов настання несприятливих майнових наслідків у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань з боку перевізника за договором морського перевезення пасажирів.

Учасники науково-практичного семінару зійшлися на думці, що в кожному окремому випадку презюмується вина морського перевізника, але стосовно різних видів порушень даного договору законодавець встановлює відмінні один від одного умови настання відповідальності.

Доповідач зазначив, що важлива і правова регламентація меж відповідальності перевізника за договором перевезення пасажира та багажу морським транспортом. У КТМ України, у ст. 194, закріплено положення про встановлення максимальної межі майнової відповідальності перевізника в разі смерті чи каліцтва, заподіяних пасажиру. У разі смерті пасажира або ушкодження його здоров’я відповідальність перевізника ні в якому разі не може перевищувати 175000 розрахункових одиниць у відношенні перевезення в цілому. Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження каютного багажу ні в якому разі не перевищує 1800 розрахункових одиниць на пасажира у відношенні перевезення в цілому. Таким чином, був зроблений висновок про закріплення принципу обмеження відповідальності морського перевізника. При цьому Афінська конвенція 1974 року при визначенні вищих меж використовує валюту “франк”, яка повинна конвертуватися в еквівалент золота 900-ї проби. З огляду на те, що спірна справа між перевізником і пасажиром може розглядатися як в українській, так і в зарубіжній судовій інстанції, можуть виникнути труднощі з еквівалентною конвертацією валюти, з оглядом на її цінову нестабільність і коливання.

У підсумку доповідач дійшов висновку, що необхідність в детальній правовій регламентації відповідальності перевізника за договором перевезення пасажира та багажу морським транспортом очевидна, оскільки пріоритетом договору є безпека пасажирів і збереження їх майна. Однак, чинне українське законодавство має певні недоліки, до яких можна віднести, наприклад, відсутність спеціальних правил, що стосуються порядку оформлення фактів вчинення з боку перевізника таких правопорушень, як прострочення видачі багажу, а також затримка відправлення судна або прибуття судна в пункт призначення із запізненням.

У зв’язку з цим в законодавстві слід передбачити складання перевізником у всіх перерахованих випадках, на вимогу пасажира, комерційного акта, який фіксував би допущене з боку транспортної організації порушення та служив процесуальним доказом скоєного правопорушення.

Доповідачем зроблено висновок про те, що зараз в законодавчій системі України відсутній спеціалізований підзаконний нормативно-правовий акт, який би міг здійснювати детальне регулювання перевезення пасажирів і багажу саме морським транспортом. Такий акт зміг би конкретизувати умови перевезення різних категорій громадян морським транспортом, встановити чіткі вимоги до правил внутрішнього розпорядку суден, регламентувати вичерпний перелік послуг, які необхідно надавати пасажирам.

Існування такого нормативно-правового акту дозволило б деталізувати умови і межі відповідальності морського перевізника, ввести нові підстави її настання (наприклад, підстави передбачають відповідальність перевізника за скасування передбаченого розкладом рейсу, за ненадання раніше оголошених послуг пасажиру, який знаходиться на борту морського пасажирського судна, за перевезення пасажирів на судні, що знаходиться в неморехідному стані). Зазначений документ дозволив би уникнути можливих ускладнень і протиріч в процесі розгляду справ про відповідальність перевізника за договором перевезення пасажирів і багажу морським транспортом.

Інформацію підготувала:  Т. Ілюшина