Всі записи автора Адміністрація

Президент підписав Закон щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації».

Докладніше дивись:

http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-shodo-zahistu-ditej-vid-seksualnih-46994

Практичний семінар “Права медичних працівників: сучасні реалії та перспективи”

Шостого квітня 2018 року в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова відбувся черговий практичний семінар “Права медичних працівників: сучасні реалії та перспективи”, в якому взяли участь понад 30 осіб: медичних працівників, студентів ОНМедУ, студентів та правників ОНУ імені І.І. Мечникова.

Докладніше дивись:

Практичний семінар “Права медичних працівників: сучасні реалії та перспективи” (6.04.2018)

ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР “ПРАВА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ” (6.04.2018)

Шостого квітня 2018 року в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова відбувся черговий практичний семінар “Права медичних працівників: сучасні реалії та перспективи”, в якому взяли участь понад 30 осіб: медичних працівників, студентів ОНМедУ, студентів та правників ОНУ імені І.І. Мечникова.

В.В. Валах – під час виступу
В.В. Валах – під час виступу

Своїми знаннями та досвідом поділилися адвокати – члени Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ: Маркочева Наталія Вікторівна, Валах Вікторія Володимирівна та Юдін Олег Юрійович.

Зокрема, учасникам семінару для обговорення були представлені такі теми:

  1. “Медична реформа: як це працюватиме” та “Право лікаря на відмову від пацієнта: практичні поради” (доповідач – Маркочева Наталія Вікторівна);
  2. “Способи захисту честі, гідності та ділової репутації лікаря” (доповідач – Валах Вікторія Володимирівна);
  3. “Відповідальність медичних працівників: які нюанси треба врахувати, аби не потрапити на лаву підсудних” (доповідач – Юдін Олег Юрійович).
Під час семінару
Під час семінару

Учасники семінару отримали корисну та важливу інформацію щодо того:

– які основні зміни чекають на медичних працівників у процесі проведення медичної реформи;

– у яких випадках лікар має право відмовитись від пацієнта та як правильно оформити таку відмову;

– що таке “дифамація” та які дії може здійснити лікар задля свого захисту;

– які нюанси має врахувати лікар, аби нормальний  лікарський ризик не було кваліфіковано як злочинну недбалість.

В.І. Труба – учасник семінару
В.І. Труба – учасник семінару

Під час семінару панувала дружня та доброзичлива атмосфера. Учасники семінару отримали відповідні сертифікати та здобули  необхідні знання для забезпечення правової захищеності працівників галузі охорони здоров’я у світлі реформ, які запроваджуються в Україні.

Інформацію та фотографії надала В.В. Валах

Реєстрація на «ЗНО на магістратуру» почнеться 14 травня

Згідно з повідомленням МОН України,  для вступників до магістратури, яким необхідно буде складати єдиний вступний іспит чи випробування (так зване «ЗНО на магістратуру»), реєстрація на тестування почнеться 14 травня. Їм не потрібно проходити ту реєстрацію, яка відбувається зараз – з 6 лютого до 19 березня, оскільки це реєстрація на ЗНО для вступників на перший курс  ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань).

Докладніше дивись:

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/reyestraciya-na-zno-na-magistraturu-pochnetsya-14-travnya-takim-vstupnikam-ne-potribno-zaraz-reyestruvatisya-ta-skladati-zno-dlya-bakalavriv

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР, ПРИСВЯЧЕНИЙ НОВЕЛАМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН (7.02.2018)

Сьомого лютого 2018 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова відбувся науково-практичний семінар, присвячений новелам правового регулювання окремих видів суспільних відносин.

На семінарі було розглянуто три блоки питань: 1) особливості розрахунків та оподаткування за правочинами з нерухомістю (доповідач: старший викладач кафедри цивільно-правових  дисциплін Є.М. Корнеєва); 2) новели законодавства, що регулює надання житлово-комунальних послуг (доповідач: старший викладач кафедри цивільно-правових  дисциплін І.О. Голоденко); 3) законодавчі зміни в сфері аліментних правовідносин батьків та дітей (доповідач: старший викладач кафедри цивільно-правових  дисциплін М.С. Федорко).

Активну участь в обговоренні зазначених питань взяла старший викладач кафедри, адвокат Ю.О. Пилипенко.

Свої думки висловили: канд. юрид. наук, доцент В.М. Масін; канд. юрид. наук, доцент О.М. Потопахіна; канд. юрид. наук, доцент О.В. Толкаченко; канд. юрид. наук, доцент, адвокат В.В. Валах; старший викладач В.А. Завертнева-Ярошенко та ін.

Основні положення доповіді Є.М. Корнеєвої

Є.М. Корнеєва – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова
Є.М. Корнеєва – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова

Таблиця податків і зборів, що підлягають сплаті за основними правочинами щодо відчуження нерухомого майна

Вид

правочину

Держмито

сплачує

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

сплачує

Військовий

збір

сплачує

Пенсійний

збір

сплачує

Купівля-продаж

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти

1% від ціни об’єкта*

(продавець)

 

5% від вартості нерухомості (продавець-резидент) якщо нерухомість перебуває у власності менше 3 років, або це другий продаж цього року

18% від вартості нерухомості (продавець-нерезидент)

1,5% (продавець платник ПДФО)

0% якщо ПДФО не сплачується

1% (покупець)

 

Купівля-продаж земельної ділянки 1% від ціни об’єкта*

(продавець)

 

 

5% від вартості нерухомості (продавець-резидент) якщо нерухомість перебуває у власності менше 3 років, або це другий продаж цього року

18% (продавець-нерезидент)

1,5% (продавець платник ПДФО)  

Купівля-продаж об’єктів комерційної нерухомості

 

1% від ціни об’єкта*

(продавець)

 

5% від вартості нерухомості (продавець-резидент) якщо нерухомість перебуває у власності менше 3 років, або це другий продаж цього року

18% (продавець-нерезидент)

1,5% (продавець платник ПДФО)

 

1% (покупець)

 

Дарування нерухомості 1% від ціни об’єкта* (обдарований)

окрема категорія осіб звільняється від сплати **

Родичі першого, другого ступеня споріднення – 0%; в інших випадках – 5% від вартості нерухомості (обдаровані громадяни України);

18% обдарований (якщо одна з сторін – іноземець).

1,5% (обдарований- платник ПДФО)

0% якщо ПДФО не сплачується

 

 

 

* під ціною об’єкта розуміється ціна, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, але не нижча оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

** Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», від сплати держмита звільняються такі категорії громадян:

  • інваліди війни та сім’ї воїнів, які загинули чи пропали без вісті і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди 1 і 2 групи;
  • громадяни, віднесені до І та ІІ категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС третьої категорії, які за станом на 1 січня 1993 роки жили або працювали в зоні обов’язкового відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
  • громадяни, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, постійно проживають або працюють в зоні підвищеного радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Законодавством України передбачені випадки стягнення податків і зборів у разі здійснення певних правочинів за участі фізичних осіб, пов’язаних з нерухомим майном. Зокрема ст. 172 Податкового кодексу України, п. 6 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» встановлені випадки застосування як бази оподаткування ціни предмету відповідних правочинів або оціночної вартості відповідного нерухомого майна, у разі якщо його ціна менша за вартість. При цьому згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України не зазначено вид вартості майна, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

Базою оцінки для визначення оціночної вартості для передбачених Податковим кодексом України цілей є ринкова вартість об’єкта оцінки, що розрахована суб’єктами оціночної діяльності, які визнані такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», або суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель, що визнані такими Законом України «Про оцінку земель». Оцінка об’єктів оцінки проводиться з дотриманням вимог національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна.

З метою підвищення якості послуг із оцінки і запровадження законодавчих важелів, що стимулюватимуть прозорість і якість в питаннях визначення вартості об’єктів оцінки у випадках, передбачених Податковим кодексом України, Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито», зменшення соціальної напруги і незадоволення якістю отриманих послуг замовників оцінки чи інших заінтересованих в її результатах осіб 07.12.2017 був прийнятий, та відповідно 01.01.2018 вступив в дію, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Вказаним Законом вносяться зміни до Податкового кодексу України та запроваджується Єдина база даних звітів про оцінку, у яку, за результатами проведеної оцінки об’єктів, суб’єкти оціночної діяльності подають звіти про оцінку, що підлягають обов’язковій реєстрації у вказаній базі. Ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку забезпечує Фонд державного майна України.

Автор інформації: Є.М. Корнеєва

Основні положення доповіді І.О. Голоденко

Новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги»

 Дев’ятого листопада 2017 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон України  “Про житлово-комунальні послуги”, який регулює відносини між виконавцями і споживачами ЖКП.

Головна мета закону – зруйнувати монополію ЖЕКів та дозволити споживачам самостійно визначати постачальників послуг на договірних умовах.

Зокрема, в Законі  визначено перелік житлово-комунальних послуг, загальні вимоги щодо надання таких послуг та організаційні засади їх комерційного обліку, порядок оплати за їх надання та застосування соціальних нормативів, порядок і особливості укладання, зміни та припинення договорів суб’єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках. Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет Міністрів

Споживачі вправі укласти договорі на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг: на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрику. Цю норму впровадили, щоб прибрати з ринку монополію. Та поки незрозуміло, як саме цю ідею реалізовуватимуть. Де-юре можна вибрати будь-кого. Але де-факто вдасться вибрати лише управителя – тобто, компанію, яка виконуватиме, по суті, функції ЖЕКів.

Крім цього, закон передбачає монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг.

Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.

Учасники семінару – під час виступу І.О. Голоденко. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару – під час виступу І.О. Голоденко. Фото © І.С. Канзафарова

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території. У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у Типовому договорі Кабміном та додаткові.

З 1 січня 2019 року буде запроваджено професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”.

Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:

  • індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
  • індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
  • колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
  • колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

Зокрема, споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. У багатоквартирному будинку таке можливе тільки за згодою всіх мешканців (колективний споживач). Окрім того, про розірвання договору потрібно попередити виконавця послуг за два місяці.

Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо вона надана неякісно. Не отримав послуги – не плати взагалі. Але механізм доведення цього поки не розроблений.

Деякі норми вищезгаданого Закону будуть введені в дію з 1 січні 2019 року: нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів.

Автор інформації: І.О. Голоденко

Основні положення доповіді М.С. Федорко

Огляд окремих законодавчих змін в сфері аліментних правовідносин батьків та дітей

Восьмого липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який вніс деякі зміни у Сімейний кодекс (далі – СК), Цивільний процесуальний кодекс (далі – ЦПК) та інші нормативні акти, які регулюють аліментування дітей. Розглянемо деякі з цих змін докладніше.

Так, ч. 1 ст. 179 СК тепер закріплює, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. До речі, у попередній редакції закріплювалося, що власником аліментів є той з батьків, на ім’я кого вони виплачуються. Вважаємо, що визнання дитини власником аліментів є цілком логічним та відповідає концепції права власності, втіленої в українському законодавстві.

М.С. Федорко – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова
М.С. Федорко – під час виступу. Фото © І.С. Канзафарова

Статтю 182 СК доповнено нормами, які розширюють обставини, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Тепер це можуть бути: наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (цей мінімум для працездатних осіб, згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становить: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня), якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Змінився мінімальний розмір аліментів на одну дитину. Якщо стара редакція ст. 184 СК передбачала граничний мінімальний розмір аліментів у 30%, тепер ця межа не може бути меншою, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. прожиткові мінімуми для дитини відповідного віку складають: для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1492 гривні, з 1 липня – 1559 гривень, з 1 грудня – 1626 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 гривень, з 1 липня – 1944 гривні, з 1 грудня – 2027 гривень.

Внесено зміни до порядку стягнення аліментів. Раніше передбачені добровільний порядок (шляхом укладення договору про сплату аліментів на  дитину) та судовий порядок залишилися, але в рамках судового порядку, окрім позову, той з батьків, з ким проживає дитина, або особа, з ким проживає дитина, може звернутися за видачею судового наказу. При цьому розмір аліментів може визначатися як у твердій грошовій сумі (тут діє мінімальний 50%-вий розмір), так і в частці від заробітку. Норма ч. 5 ст. 183 СК закріплює розмір часток, які стягуються в рамках судового наказу:  на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Перевага запровадження наказового провадження безспірна, адже значно спрощується та оперативно розглядається питання по суті. Так, статтею 102 ЦПК України визначено, що після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання.

Змінились підходи щодо визначення заборгованості за аліментами. Згідно зі ст. 195 СК заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Змін зазнало і положення законодавства про сплату неустойки у разі заборгованості за аліментами. Так, законодавець конкретизував, що пеня у розмірі 1% за кожен день прострочення буде виплачуватися від дня прострочення до дня повного погашення заборгованості або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. При цьому сума такої неустойки не може перевищувати 100% від заборгованості. Таке нововведення захищає інтереси платника аліментів, оскільки убезпечує його від сплати надмірно великих сум неустойки.

Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова
Учасники семінару. Фото © І.С. Канзафарова

З 06.02.2018 р. на сайті Міністерства юстиції почав діяти Єдиний реєстр боржників аліментів. Відтепер інформація щодо злісних неплатників аліментів, які мають заборгованість більше трьох місяців, є загальнодоступною. А з 6 березня 2018 року має запрацювати система щомісячного моніторингу закону про посилення відповідальності за несплату аліментів в дії з фіксуванням статистики і показників у регіонах.

Також, 6 лютого 2018 року набув чинності Закон «Про посилення відповідальності за несплату аліментів». Згідно із цим законом, у разі, якщо заборгованість по виплаті аліментів перевищить 6 місяців, боржник вважається злісним з відповідними правовими наслідками у вигляді обмежень: у праві виїзду за кордон, управління авто (заборона управління від 3 до 6 місяцв), користуванні мисливською і пневматичною зброєю. Проте санкція у вигляді обмеження на управління авто не буде застосовуватися, якщо він заробляє за допомогою автомобіля, утримує інваліда, проходить строкову військову службу або мобілізований, а також якщо проходить службу в АТО. Крім того, вводиться адміністративна відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. За роботу боржнику будуть нараховувати плату не менше мінімальної, яка піде на погашення заборгованості за аліментами. У разі ухилення від робіт, боржника можуть заарештувати на строк до 15 діб.

Зазначеним Законом було внесено зміни й до СК. Так, ст. 157 доповнено п. 5, згідно з яким той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Автор інформації: М.С. Федорко

Восьмого березня – Міжнародний жіночий день

Вітаємо всіх жінок з Міжнародним жіночим днем!

Фото © І.С. Канзафарова
Фото © І.С. Канзафарова

Зичимо здоров’я, весняного настрою, відчуття захищеності від усіх негараздів, злагоди у родині, затишку і добробуту в домівці!