Науково-практичний семінар за темою “Проблемні питання права інтелектуальної власності” (25.01.2016)

Двадцять п’ятого січня 2016 року на кафедрі цивільно-правових дисциплін був проведений науково-практичний семінар з права інтелектуальної власності, під час якого були обговорені актуальні питання авторського права.

У вступній частині доповідач ст. викладач М.А. Гора підвела підсумки правової та практичної діяльності Державної служби інтелектуальної власності в 2015 році з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу в сфері інтелектуальної власності, зокрема стосовно посилення охорони та забезпечення захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності.

Зокрема, було зазначено, що навесні 2015 року Україна була виключена із переліку країн, щодо яких застосовуються економічні санкції з причин неналежного забезпечення охорони інтелектуальної власності. В країні продовжується реформування законодавства в сфері інтелектуальної власності, в тому числі, розроблені та передані на узгодження в Міністерство економічного розвитку низка законопроектів щодо посилення захисту суб’єктів інтелектуальної власності. В Україні триває робота із переведення органів державної влади та управління на ліцензійне програмне забезпечення; розробляються механізми захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Розвиток в цьому напрямку буде продовжуватись не один рік і Україна, як відмічають фахівці, крокує у вірному напрямку досягнення високо європейського рівня захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності.

В основній частині семінару з актуальних питань авторського права доповідали доцент С.М. Клейменова та ст. викладач М.А. Гора.

  1. Проблемні питання авторського права (доповідач – доцент С.М. Клейменова).

Доповідачем розглянуто правовий статус співавторів. Вказано, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права» співавторство буває роздільним та нероздільним, при чому роздільне виникає тоді, коли одну з частин твору можна виокремити як самостійну, а нероздільне – коли частини не підлягають виокремленню ні матеріально, ні юридично.

Доповідач звернув увагу слухачів на питання правового статусу редакторів. Було зазначено, що редактор, у разі застосування творчого характеру праці при редагуванні авторського твору, також може виступати в якості суб’єкта авторського права.

Розглянуто питання щодо особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права. Зазначено, що до особистих немайнових прав авторів закон відносить право на ім’я, право на захист репутації, право на відзив та право на оприлюднення. Майнові права, згідно із Законом, включають право на використання твору, право дозволяти або забороняти використання твору третім особам.

  1. Допустимий обсяг та порядок цитування в авторському творі інших об’єктів авторського права (доповідач ст. викл. М.А. Гора).

Оскільки цитування є найбільш поширеним способом використання чужого твору без згоди його автора, то визначення допустимого обсягу та порядку такого цитування є необхідним для запобігання порушення авторських прав.

Сучасне законодавство не містить вимог щодо кількості та обсягу цитат в новоствореному творі. Проте, проаналізувавши норми законів, можна сформулювати певні правила цитування.

Так, згідно зі ст. 21 Закону України «Про авторське право та суміжні права», допускається використання цитат з  опублікованих творів  в  обсязі,  виправданому  поставленою метою,  в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі  оглядів  преси,  якщо воно зумовлено критичним,  полемічним,  науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.

Крім того, ст. 1 названого Закону містить визначення терміну «цитата»: це порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору,  який використовується, з обов’язковим посиланням на  його  автора  і  джерела  цитування, іншою  особою  у  своєму  творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження  або  для  посилання  на  погляди   іншого   автора в автентичному формулюванні.

 А в ч. 6 ст. 15 Закону закріплено, що встановлені законом обмеження майнових авторських прав (до таких обмежень відноситься і цитування) допускаються за умови, що це «не спричинить шкоди використанню твору і не буде необґрунтовано обмежувати законні інтереси автора».

Таким чином, цитування буде правомірним, таким, що не порушує права автора твору, що використовується, за таких умов:

  • під час цитування обов’язковим є зазначення імені автора та джерела цитування;
  • твір, що цитується, має бути правомірно опублікованим;
  • метою цитування є зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні;
  • цитата може бути використана в творі, який носить критичний, полемічний, науковий або інформаційний характер;
  • обсяг цитати має бути виправданий метою використання цитати (законом цей критерій не визначений);
  • використання цитати не спричиняє шкоди використанню твору та не обмежує необґрунтовано законні інтереси автора.

   Автор інформації: М.А. Гора